На Львівщині відновлюють хату, де відбулася конференція ОУН

У лісі біля села Теребежі на Львівщині зберігся будинок, де в 1943 році відбулася конференція ОУН.

Про це пише Суспільне.

Конференція ОУН відбулася у лютому 1943 року, після поразки німецьких військ у битві під Сталінградом. У ній брав участь і Роман Шухевич, каже голова громадського комітету для вшанування пам'яті українських героїв Олесь Ворона:

"Керівництво ОУН зрозуміло, що треба готуватися до приходу, повернення Червоної армії на наші терени. І були розбіжності між керівниками. Одні були за те, щоб почати антинімецьке повстання. Інші – Шухевич, наприклад – наполягали на тому, що треба готуватися до війни на два фронти: з німцями та з більшовиками. І оця конференція – тут були обговорені засади й поставлені задачі. На тезах конференції відбувся третій великий збір, який мав переломне значення".

Поблизу будинку волонтери встановили пам'ятний знак з іменами учасників конференції ОУН 1943 року. Це вже п'ятий такий знак на Львівщині.

Зберегти й відновити хату взялася спілка учасників війни "Форпост". У майбутньому з будинку посеред лісу планують зробити туристичну локацію. Наразі спілка й волонтери вже облаштували підвісний міст над яром, по якому можна пройти до будинку.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.