На Львівщині відновлюють хату, де відбулася конференція ОУН

У лісі біля села Теребежі на Львівщині зберігся будинок, де в 1943 році відбулася конференція ОУН.

Про це пише Суспільне.

Конференція ОУН відбулася у лютому 1943 року, після поразки німецьких військ у битві під Сталінградом. У ній брав участь і Роман Шухевич, каже голова громадського комітету для вшанування пам'яті українських героїв Олесь Ворона:

"Керівництво ОУН зрозуміло, що треба готуватися до приходу, повернення Червоної армії на наші терени. І були розбіжності між керівниками. Одні були за те, щоб почати антинімецьке повстання. Інші – Шухевич, наприклад – наполягали на тому, що треба готуватися до війни на два фронти: з німцями та з більшовиками. І оця конференція – тут були обговорені засади й поставлені задачі. На тезах конференції відбувся третій великий збір, який мав переломне значення".

Поблизу будинку волонтери встановили пам'ятний знак з іменами учасників конференції ОУН 1943 року. Це вже п'ятий такий знак на Львівщині.

Зберегти й відновити хату взялася спілка учасників війни "Форпост". У майбутньому з будинку посеред лісу планують зробити туристичну локацію. Наразі спілка й волонтери вже облаштували підвісний міст над яром, по якому можна пройти до будинку.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.