Історика Олександра Сосіновича засудили до 5 років вʼязниці за антиукраїнські дописи

Дніпровський районний суд міста Києва визнав 49-річного Олександра Сосіновича винним у злочинах проти основ національної безпеки.

Про це повідомляє "Судовий репортер" із посиланням на вирок від 6 червня.

Сосінович має історичну і правничу освіту й на початку 2000 років близько двох років працював вчителем історії. У 2005-2011 роках він був коректором у партії Наталії Вітренко. Як він сам пояснював у соцмережі, його звільнили, коли у неї закінчилися гроші на зарплату. А потім він став безробітним, бо після Вітренко його, начебто, цуралися роботодавці. 

Киянин розміщував антиукраїнські пости в соцмережах.

У 2008 році киянин зареєструвався у "Вконтакті" та "Facebook", та став розміщувати там антиукраїнські пости. Згодом, у 2015 році він вітав "Новоросію", а у 2016-му писав, що Крим — російський, що в Україні засилля "нациків" із цим повʼязував власне безробіття і невлаштованість. 

У соцмережах Сосінович розповідав, що він народився у Києві, але в паспорті записався "русскім", бо сам там захотів. Жалівся у соцмережах, що не може поїхати до Росії, бо мусить доглядати паралізовану матір після інсульту. При цьому, у 2021 році Дніпровський райсуд Києва розглянув понад 10 адмінпротоколів про домашнє насильство психологічного і фізичного характеру Сосіновача до його матері.

Вперше за антиукраїнську позицію чоловіка судили у червні 2023 року. Йому інкримінували виправдування збройної агресії Росії. Тоді киянина засудили до 5 років позбавлення волі, звільнивши з іспитовим строком 2 роки. А вже через 3 тижні після цього було нове зареєстроване кримінальне провадження проти історика.

Наразі чоловік отримав 5 років в'язниці із забороною обіймати посади в органах влади на 2 роки. Цей вирок можуть оскаржити.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.