Історика Олександра Сосіновича засудили до 5 років вʼязниці за антиукраїнські дописи

Дніпровський районний суд міста Києва визнав 49-річного Олександра Сосіновича винним у злочинах проти основ національної безпеки.

Про це повідомляє "Судовий репортер" із посиланням на вирок від 6 червня.

Сосінович має історичну і правничу освіту й на початку 2000 років близько двох років працював вчителем історії. У 2005-2011 роках він був коректором у партії Наталії Вітренко. Як він сам пояснював у соцмережі, його звільнили, коли у неї закінчилися гроші на зарплату. А потім він став безробітним, бо після Вітренко його, начебто, цуралися роботодавці. 

Киянин розміщував антиукраїнські пости в соцмережах.

У 2008 році киянин зареєструвався у "Вконтакті" та "Facebook", та став розміщувати там антиукраїнські пости. Згодом, у 2015 році він вітав "Новоросію", а у 2016-му писав, що Крим — російський, що в Україні засилля "нациків" із цим повʼязував власне безробіття і невлаштованість. 

У соцмережах Сосінович розповідав, що він народився у Києві, але в паспорті записався "русскім", бо сам там захотів. Жалівся у соцмережах, що не може поїхати до Росії, бо мусить доглядати паралізовану матір після інсульту. При цьому, у 2021 році Дніпровський райсуд Києва розглянув понад 10 адмінпротоколів про домашнє насильство психологічного і фізичного характеру Сосіновача до його матері.

Вперше за антиукраїнську позицію чоловіка судили у червні 2023 року. Йому інкримінували виправдування збройної агресії Росії. Тоді киянина засудили до 5 років позбавлення волі, звільнивши з іспитовим строком 2 роки. А вже через 3 тижні після цього було нове зареєстроване кримінальне провадження проти історика.

Наразі чоловік отримав 5 років в'язниці із забороною обіймати посади в органах влади на 2 роки. Цей вирок можуть оскаржити.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.