АНОНС: У Львові пройдуть "Дні Яцека Куроня"

5-16 червня у Львові пройдуть "Дні Яцека Куроня" на тему "Поляки й українці: важкий діалог".

Про це пише видання "Збруч".

Подія приурочена 20-річчю з дня смерті Яцека Куроня, одного із творців польської "Солідарності", прихильника польсько-українського історичного порозуміння.

ПРОГРАМА

15 червня, субота

12:00 – 13:00:

Зустріч на площі Яцека Куроня й запалення свічки пам'яті. Іза Хруслінська зачитає один з текстів Яцека Куроня, його згадають інші учасники.

16:00 – 19:00:

Меморіальний вечір пам'яті Яцека Куроня до 20-х роковин із дня смерті (публічний захід у палаці Потоцьких). Модератор – Тарас Возняк

– демонстрація відеофільму: "Мій заповіт" (1999)

– слово привітання Данути Куронь (відеозапис), Іза Хруслінська

Дискусія: "Про що ми говорили б сьогодні з Яцеком Куронем?"

– "Українсько-польські відносини в європейському контексті" (Микола Княжицький).

– "Моральний дух українського суспільства" (Мирослав Маринович)

Презентація книги Ізи Хруслінської "Плетиво: про українців Польщі. Розмови з Петром Тимою" (видавництво "Дух і Літера"). Модератор – головний редактор науково-популярного журналу "Локальна історія" Віталій Ляска. За участі Петра Тими, Ізи Хруслінської

16 червня, неділя

10:00 – 12:00:

Покладання свічок і квітів на польському та українському військових меморіалах на Личакові, а також на Марсовому полі.

16:30 – 17:30:

Добродійний публічний концерт сестер Тельнюк (у Парковій авдиторії Центру Шептицького)

Дискусія: "Поляки й українці: важкий діалог". Модерато – Антін Борковський

Вступне слово: Іза Хрусліньська

Промовці: Едвін Бендик, Віталій Портніков (онлайн із Києва); розмова без перекладу

Загальна дискусія 

Яцек Куронь народився 3 березня 1934 року у Львові. Згодом родина переїхала до Варшави. У 1950-х роках Яцек зайнявся політикою і став в опозицію до комуністичного уряду Польської народної республіки. У 1965 році його заарештували і засудили до трьох років ув'язнення за співавторство і розповсюдження критичних відкритих листів у Варшавському університеті. Яцек Куронь був активним діячем "Солідарності", апологетом польсько-українського порозуміння. Став одним із символів польської опозиції. Помер 17 червня 2004 року у Варшаві у віці 70 років.  

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.