АНОНС: У Львові пройдуть "Дні Яцека Куроня"

5-16 червня у Львові пройдуть "Дні Яцека Куроня" на тему "Поляки й українці: важкий діалог".

Про це пише видання "Збруч".

Подія приурочена 20-річчю з дня смерті Яцека Куроня, одного із творців польської "Солідарності", прихильника польсько-українського історичного порозуміння.

ПРОГРАМА

15 червня, субота

12:00 – 13:00:

Зустріч на площі Яцека Куроня й запалення свічки пам'яті. Іза Хруслінська зачитає один з текстів Яцека Куроня, його згадають інші учасники.

16:00 – 19:00:

Меморіальний вечір пам'яті Яцека Куроня до 20-х роковин із дня смерті (публічний захід у палаці Потоцьких). Модератор – Тарас Возняк

– демонстрація відеофільму: "Мій заповіт" (1999)

– слово привітання Данути Куронь (відеозапис), Іза Хруслінська

Дискусія: "Про що ми говорили б сьогодні з Яцеком Куронем?"

– "Українсько-польські відносини в європейському контексті" (Микола Княжицький).

– "Моральний дух українського суспільства" (Мирослав Маринович)

Презентація книги Ізи Хруслінської "Плетиво: про українців Польщі. Розмови з Петром Тимою" (видавництво "Дух і Літера"). Модератор – головний редактор науково-популярного журналу "Локальна історія" Віталій Ляска. За участі Петра Тими, Ізи Хруслінської

16 червня, неділя

10:00 – 12:00:

Покладання свічок і квітів на польському та українському військових меморіалах на Личакові, а також на Марсовому полі.

16:30 – 17:30:

Добродійний публічний концерт сестер Тельнюк (у Парковій авдиторії Центру Шептицького)

Дискусія: "Поляки й українці: важкий діалог". Модерато – Антін Борковський

Вступне слово: Іза Хрусліньська

Промовці: Едвін Бендик, Віталій Портніков (онлайн із Києва); розмова без перекладу

Загальна дискусія 

Яцек Куронь народився 3 березня 1934 року у Львові. Згодом родина переїхала до Варшави. У 1950-х роках Яцек зайнявся політикою і став в опозицію до комуністичного уряду Польської народної республіки. У 1965 році його заарештували і засудили до трьох років ув'язнення за співавторство і розповсюдження критичних відкритих листів у Варшавському університеті. Яцек Куронь був активним діячем "Солідарності", апологетом польсько-українського порозуміння. Став одним із символів польської опозиції. Помер 17 червня 2004 року у Варшаві у віці 70 років.  

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.