АНОНС: У Львові пройдуть "Дні Яцека Куроня"

5-16 червня у Львові пройдуть "Дні Яцека Куроня" на тему "Поляки й українці: важкий діалог".

Про це пише видання "Збруч".

Подія приурочена 20-річчю з дня смерті Яцека Куроня, одного із творців польської "Солідарності", прихильника польсько-українського історичного порозуміння.

ПРОГРАМА

15 червня, субота

12:00 – 13:00:

Зустріч на площі Яцека Куроня й запалення свічки пам'яті. Іза Хруслінська зачитає один з текстів Яцека Куроня, його згадають інші учасники.

16:00 – 19:00:

Меморіальний вечір пам'яті Яцека Куроня до 20-х роковин із дня смерті (публічний захід у палаці Потоцьких). Модератор – Тарас Возняк

– демонстрація відеофільму: "Мій заповіт" (1999)

– слово привітання Данути Куронь (відеозапис), Іза Хруслінська

Дискусія: "Про що ми говорили б сьогодні з Яцеком Куронем?"

– "Українсько-польські відносини в європейському контексті" (Микола Княжицький).

– "Моральний дух українського суспільства" (Мирослав Маринович)

Презентація книги Ізи Хруслінської "Плетиво: про українців Польщі. Розмови з Петром Тимою" (видавництво "Дух і Літера"). Модератор – головний редактор науково-популярного журналу "Локальна історія" Віталій Ляска. За участі Петра Тими, Ізи Хруслінської

16 червня, неділя

10:00 – 12:00:

Покладання свічок і квітів на польському та українському військових меморіалах на Личакові, а також на Марсовому полі.

16:30 – 17:30:

Добродійний публічний концерт сестер Тельнюк (у Парковій авдиторії Центру Шептицького)

Дискусія: "Поляки й українці: важкий діалог". Модерато – Антін Борковський

Вступне слово: Іза Хрусліньська

Промовці: Едвін Бендик, Віталій Портніков (онлайн із Києва); розмова без перекладу

Загальна дискусія 

Яцек Куронь народився 3 березня 1934 року у Львові. Згодом родина переїхала до Варшави. У 1950-х роках Яцек зайнявся політикою і став в опозицію до комуністичного уряду Польської народної республіки. У 1965 році його заарештували і засудили до трьох років ув'язнення за співавторство і розповсюдження критичних відкритих листів у Варшавському університеті. Яцек Куронь був активним діячем "Солідарності", апологетом польсько-українського порозуміння. Став одним із символів польської опозиції. Помер 17 червня 2004 року у Варшаві у віці 70 років.  

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.