У Франції відкрилася виставка "Від Голодомору до російсько-української війни"

З 18 травня у Музеї Опору французького міста Лімож розпочала роботу виставка "Від Голодомору до російсько-української війни". Для цього проєкту Музей Голодомору надав експонати зі своєї фондової колекції.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Це перший випадок за роки роботи інституції, коли музейні артефакти поїхали експонуватися за кордон.

"Для нас – це можливість розповісти французькій аудиторії про історію Голодомору та привернути увагу до сучасних злочинів РФ проти України. Окрім того, Музей Опору в Ліможі присвячений історії французького спротиву під час Другої світової війни і розповідає зокрема про роль французьких комуністів в ньому. Ми пам'ятаємо історію заперечення Голодомору деякими французькими політичними і культурними діячами, які тривалий час симпатизували СССР. Ініціатива Музею Опору показати таку виставку свідчить про їхню політику відкритості та критичний підхід до подій минулого", – розповідає завідувачка експозиційно-виставкового відділу Музею Голодомору Яна Гринько.

Артефакти з колекції Національного музею Голодомору-геноциду є основою цієї виставки. Автентичні речі початку XX ст. розповідають історії українців, які жили в роки Голодомору. Це дерев'яна ложка Парфила Кравчука з Житомирщини, який врятував онуку з її сином. 

Скатертина Олексія Воблого і його фото з учнями початку 1930 р., що розповідає історію виняткової людяності і відваги вчителя, який врятував від голодної смерті усіх дітей села Піскошине в Запорізькій області. Ручний млин, який створив під час Голодомору невідомий український селянин для перемелювання зерна чи в більшості випадків сурогатів, адже звичайні жорна комуністи вилучали або розбивали, щоб люди не мали змоги готувати їжу.

Серед представлених експонатів також листи південно-африканського інженера Джеррі Бермана, які він писав родині зі Станиці Луганської в 1933 році, ставши свідком винищення українців. Чільне місце в експозиції посідає книга французького політика Едуарда Ерріо, в якій він пише про свій візит до України в 1933 році і заперечує Голодомор. Це показовий зразок наслідків брехні і пропаганди та спотворення правди про трагічні події в радянській Україні.

Загальна кількість переданих на виставку експонатів становить 30 предметів. Кожен з артефактів свідчить про різні факти та аспекти історії Голодомору.

Експонати доповнюють плакати виставки "Голодомор: совєтський геноцид", які були підготовлені командою Музею Голодомору та перекладені французькою мовою Асоціацією Annecy Ukraine. 

Експозиція продовжується в наступній залі Музею Опору розповіддю про міждержавні відносини між Україною і Росією від 1991 року, коли розпався Совєтський Союз, та до 2024-го, коли російське повномасштабне вторгнення перебуває в розпалі. Цей контент ілюструють фотографії з колекції Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні "Музею Революції Гідності" (три українські революції) та світлини російської війни проти України, зроблені французьким фотографом українського походження Юрієм Білаком. 

Працюватиме виставка в Ліможі до 23 вересня цього року.

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.