У Франції відкрилася виставка "Від Голодомору до російсько-української війни"

З 18 травня у Музеї Опору французького міста Лімож розпочала роботу виставка "Від Голодомору до російсько-української війни". Для цього проєкту Музей Голодомору надав експонати зі своєї фондової колекції.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Це перший випадок за роки роботи інституції, коли музейні артефакти поїхали експонуватися за кордон.

"Для нас – це можливість розповісти французькій аудиторії про історію Голодомору та привернути увагу до сучасних злочинів РФ проти України. Окрім того, Музей Опору в Ліможі присвячений історії французького спротиву під час Другої світової війни і розповідає зокрема про роль французьких комуністів в ньому. Ми пам'ятаємо історію заперечення Голодомору деякими французькими політичними і культурними діячами, які тривалий час симпатизували СССР. Ініціатива Музею Опору показати таку виставку свідчить про їхню політику відкритості та критичний підхід до подій минулого", – розповідає завідувачка експозиційно-виставкового відділу Музею Голодомору Яна Гринько.

Артефакти з колекції Національного музею Голодомору-геноциду є основою цієї виставки. Автентичні речі початку XX ст. розповідають історії українців, які жили в роки Голодомору. Це дерев'яна ложка Парфила Кравчука з Житомирщини, який врятував онуку з її сином. 

Скатертина Олексія Воблого і його фото з учнями початку 1930 р., що розповідає історію виняткової людяності і відваги вчителя, який врятував від голодної смерті усіх дітей села Піскошине в Запорізькій області. Ручний млин, який створив під час Голодомору невідомий український селянин для перемелювання зерна чи в більшості випадків сурогатів, адже звичайні жорна комуністи вилучали або розбивали, щоб люди не мали змоги готувати їжу.

Серед представлених експонатів також листи південно-африканського інженера Джеррі Бермана, які він писав родині зі Станиці Луганської в 1933 році, ставши свідком винищення українців. Чільне місце в експозиції посідає книга французького політика Едуарда Ерріо, в якій він пише про свій візит до України в 1933 році і заперечує Голодомор. Це показовий зразок наслідків брехні і пропаганди та спотворення правди про трагічні події в радянській Україні.

Загальна кількість переданих на виставку експонатів становить 30 предметів. Кожен з артефактів свідчить про різні факти та аспекти історії Голодомору.

Експонати доповнюють плакати виставки "Голодомор: совєтський геноцид", які були підготовлені командою Музею Голодомору та перекладені французькою мовою Асоціацією Annecy Ukraine. 

Експозиція продовжується в наступній залі Музею Опору розповіддю про міждержавні відносини між Україною і Росією від 1991 року, коли розпався Совєтський Союз, та до 2024-го, коли російське повномасштабне вторгнення перебуває в розпалі. Цей контент ілюструють фотографії з колекції Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні "Музею Революції Гідності" (три українські революції) та світлини російської війни проти України, зроблені французьким фотографом українського походження Юрієм Білаком. 

Працюватиме виставка в Ліможі до 23 вересня цього року.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.