Помер меценат Морган Вільямс, власник найбільшої колекції мистецьких творів про Голодомор

У віці 84 роки в Каліфорнії помер президент Американсько-української ділової ради (USUBC), меценат Морган Вільямс.

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

На початку 1990-х років пан Вільямс опікувався питаннями сільського господарства в Україні та дізнався про Голодомор 1932—1933 років. А коли познайомився з дослідником Голодомору Джеймсом Мейсом, то відкрив для себе ще більше подробиць про страшну і вражаючу історію чужого народу. Перейнявся цим настільки, що почав колекціонувати твори живопису на тему Голодомору. Виявилося, що мистецьких робіт про це не так і багато: українські художники в 1990-ті роки все ще боялися звертатися до цієї проблематики.

Тоді він став заохочувати українських художників до цього. Картина за картиною і почалася вимальовуватися збірка, якій сам Морган Вільямс дав назву "Полотна, яких ніколи не було". За аналогією з Голодомором, якого для світової спільноти довгий час теж "не було", оскільки Радянський Союз правду про нього замовчував і приховував. Зараз колекція нараховує близько двох тисяч одиниць – картин, гравюр, плакатів і марок про Голодомор.

Ця колекція неодноразово експонувалася в Україні та світі, розповідаючи мовою живопису правду про геноцид українців. "Дуже й дуже важливо наочно розповідати про цю трагедію, оскільки зображення варті більше, ніж тисячі слів", – наголошував Морган Вільямс.

"Батько наш любив Україну й український народ. Нас втішає усвідомлення того, що за ним сумуватиме так багато членів спільноти. Слава Україні!", – написав Дарен Вільямс, син пана Моргана.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.