АНОНС: Презентація книг Генрика Літвіна про шляхту на українських теренах

2 червня у Києві відбудеться презентація книг Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні (2011-2016) професора Генрика Літвіна.

"З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569-1648)" (К.: Дух і літера, 2016)  

Книга є результатом двадцятирічного інтересу автора ранньої українською історією. У центрі його досліджень - шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини. Автор пов'язує в густе мереживо пологи, сім'ї, клани, фокусує увагу не тільки на представників еліти, а й вихоплює в минулому цілком пересічних людей. Він ретельно аналізує, як убожіли і збагачувалися окремі роди, і в той же час - як земля конвертувати в нематеріальне багатство - престиж в суспільстві.

Автор також стосується ряду суперечливих питань перебування українських земель у складі Речі Посполитої. Це перш за все - політична і культурна "полонізація" української шляхти: її окатоличення, експансія польської шляхти на схід і т.п. За допомогою цих музичних фрагментів минулого автор показує, як з своєрідною автономії російських земель в Речі Посполитої Двох Народів виникає і затверджується "російський народ" як Третій суб'єкт федерації.

 
"Злука поштивих народів: польського, литовського, руського. Волинь і Київщина в Люблінській унії" (К.: Ніка-центр, 2021)

Акт підписання Люблінської унії 1569 року та події, що йому передували, розглянуто під особливим ракурсом. Описуючи процес творення держави Речі Посполитої Обох Народів, автор розгортає перед читачем цілісну картину, що відображає дію шляхетської демократії на практиці. Водночас головну увагу зосереджує на приєднанні до Корони Волинської та Київської земель, що раніше входили до складу Великого князівства Литовського.

На підставі прискіпливого аналізу відомих раніше й недавно опублікованих історичних джерел відводить українській шляхті важливу роль у формуванні нового державного організму: виступивши на Люблінському сеймі з власними вимогами, вона заявила про свої прагнення стати третім, поруч з поляками та литвинами, політичним народам Речі Посполитої.

Коли: 2 червня, 18.00 — 19.00

Місце: Музей книги і друкарства, вул. Лаврська, 9 (на території Києво-Печерської лаври, бічний північний вхід (економічні ворота)

Модераторка — професор Наталія Старченко.

Реєстрація обов'язкова: https://forms.gle/pF76itqwFWzfGRr46 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.