"Локальна історія" видасть книгу про українців у радянських таборах

Наприкінці червня у видавництві "Локальна історія" вийде книжка "Сила опору. Українці в радянських таборах".

Про це повідомив головний редактор проєкту Віталій Ляска.

У книзі вміщено 25 біографічних портретів українців, які відбували багаторічні терміни ув'язнення у радянських виправно-трудових таборах та тюрмах і яким вдалося вижити.

Це не лише драматичні особисті історії страждань жертв комуністичного режиму, а й приклади незламності та гідності, збереження людяності в умовах абсолютного зла. Герої цієї книжки дуже різні — від бандерівців, ув'язнених у ­1940-х роках, до дисидентів, останні з яких вийшли на волю 1991 року перед відновленням Незалежності України.

Їхні долі об'єднані боротьбою проти одвічного ворога — московської "імперії зла" — і заради однієї мети: бути вільними громадянами Української держави.

"Особливо прикро, що ці люди, які дочекалися відновлення Незалежности України, не одразу стали своїми у нашій державі. Іван Мирон, учитель із Закарпаття, який відбув 25 років таборів, чекав амністії аж до 2019 року. Сотенний УПА Мирослав Симчич, який провів в ув'язненні понад тридцять три роки, отримав звання Героя України лише у 99 років, за кілька місяців до смерти. А чиясь боротьба триває і досі. Позбавленого батьківщини Мустафу Джемілєва у Кремлі й нині вважають небезпечним ворогом", - написав Віталій Ляска.

З друкарні книгу "Сила опору. Українці в радянських таборах" очікують після 25 червня. Замовити за зниженою ціною можна за посиланням

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.