"Локальна історія" видасть книгу про українців у радянських таборах

Наприкінці червня у видавництві "Локальна історія" вийде книжка "Сила опору. Українці в радянських таборах".

Про це повідомив головний редактор проєкту Віталій Ляска.

У книзі вміщено 25 біографічних портретів українців, які відбували багаторічні терміни ув'язнення у радянських виправно-трудових таборах та тюрмах і яким вдалося вижити.

Це не лише драматичні особисті історії страждань жертв комуністичного режиму, а й приклади незламності та гідності, збереження людяності в умовах абсолютного зла. Герої цієї книжки дуже різні — від бандерівців, ув'язнених у ­1940-х роках, до дисидентів, останні з яких вийшли на волю 1991 року перед відновленням Незалежності України.

Їхні долі об'єднані боротьбою проти одвічного ворога — московської "імперії зла" — і заради однієї мети: бути вільними громадянами Української держави.

"Особливо прикро, що ці люди, які дочекалися відновлення Незалежности України, не одразу стали своїми у нашій державі. Іван Мирон, учитель із Закарпаття, який відбув 25 років таборів, чекав амністії аж до 2019 року. Сотенний УПА Мирослав Симчич, який провів в ув'язненні понад тридцять три роки, отримав звання Героя України лише у 99 років, за кілька місяців до смерти. А чиясь боротьба триває і досі. Позбавленого батьківщини Мустафу Джемілєва у Кремлі й нині вважають небезпечним ворогом", - написав Віталій Ляска.

З друкарні книгу "Сила опору. Українці в радянських таборах" очікують після 25 червня. Замовити за зниженою ціною можна за посиланням

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.