АНОНС: "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни"

8 травня українські історики й політики говоритимуть за круглим столом "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни".

Про це інформує УІНП.

10 років тому Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам'яті та примирення 8-го травня.  Відмовилися від концепту "вєлікой побєди", натомість за європейською моделлю пам'яті намагалися повернути людину в знеособлену історію війни. Новим символом дня став червоний мак. 

Але повномасштабна війна РФ проти України гостро поставила питання переосмислення ролі Росії у Другій cвітовій війні, та загалом — загальноєвропейської політики пам'яті про війну. 

Росія використовує міф про "вітчизняну війну" у своїй пропаганді, а фраза "можем повторіть" лунає паралельно з все більшою агресією проти демократичних країн. Сам факт агресивного нападу та порушення принципів світопорядку, усталених після Другої cвітової війни, спонукає до нових поглядів на події тієї війни. 

Особливо критичним є непроговорений та недооцінений досвід Східної Європи. Досі ці народи тлумачили або як частину "Росії", або щонайменше зону її впливів, або як місце діяльності агресивних етнонаціоналізмів. Повномасштабний напад Росії на Україну наново оприявнив, що цей регіон був об'єктом імперських аспірацій і Третього Райху, й  СРСР. Тож без аналізу трагедії Східної Європи навряд чи можливо сформувати робочу модель пам'яті про Другу світову війну.

Чому попри гасло "Ніколи знову!", що було квінтесенцією європейської політики пам'яті та примирення, в Європі знову точиться кривава війна та здійснюється геноцид, а континент та світ постав перед загрозою третьої світової війни?

Про це вже 8 травня, о 14:00,українські історики й політики говоритимуть за круглим столом "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам'яті про Другу світову в контексті російсько-української війни".

В обговоренні братимуть участь:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті 
  • Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні 
  • Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації
  • Андрій Когут, директор Архіву СБУ
  • Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху, членкиня Ради Коаліції Реанімаційний пакет реформ
  • Володимир В'ятрович, історик, народний депутат, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014-2019 роках
  • Олександр Зінченко, історик, заступник голови Українського інституту національної пам'яті у 2014-2018 роках 
  • Вадим Міський, програмний директор ГО "Детектор медіа"
  • Артем Біденко, експерт, заступник міністра, державний секретар Міністерства інформаційної політики України у 2014-2019 роках
  • Євген Бистрицький, філософ, громадський діяч
  • Олег Слабоспицький, громадський активіст, член Правління Національного українського молодіжного об'єднання
  • Тетяна Швидченко, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін у Зіґмунд Фройд Університет Україна
  • Сергій Громенко, історик 
  • Максим Майоров, співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
  • Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького"
  • та інші публічні інтелектуали

Слідкуйте за онлайн-трансляцією на YouTube-каналі Укрінформу.

Реєстрація для медіа: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSegqP9qSfHIbWlyvJ8x8ac7p1emJHmKEldb06NwUQ0N8Ppr1A/viewform 

Захід організовують Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті, Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.