АНОНС: "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни"

8 травня українські історики й політики говоритимуть за круглим столом "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни".

Про це інформує УІНП.

10 років тому Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам'яті та примирення 8-го травня.  Відмовилися від концепту "вєлікой побєди", натомість за європейською моделлю пам'яті намагалися повернути людину в знеособлену історію війни. Новим символом дня став червоний мак. 

Але повномасштабна війна РФ проти України гостро поставила питання переосмислення ролі Росії у Другій cвітовій війні, та загалом — загальноєвропейської політики пам'яті про війну. 

Росія використовує міф про "вітчизняну війну" у своїй пропаганді, а фраза "можем повторіть" лунає паралельно з все більшою агресією проти демократичних країн. Сам факт агресивного нападу та порушення принципів світопорядку, усталених після Другої cвітової війни, спонукає до нових поглядів на події тієї війни. 

Особливо критичним є непроговорений та недооцінений досвід Східної Європи. Досі ці народи тлумачили або як частину "Росії", або щонайменше зону її впливів, або як місце діяльності агресивних етнонаціоналізмів. Повномасштабний напад Росії на Україну наново оприявнив, що цей регіон був об'єктом імперських аспірацій і Третього Райху, й  СРСР. Тож без аналізу трагедії Східної Європи навряд чи можливо сформувати робочу модель пам'яті про Другу світову війну.

Чому попри гасло "Ніколи знову!", що було квінтесенцією європейської політики пам'яті та примирення, в Європі знову точиться кривава війна та здійснюється геноцид, а континент та світ постав перед загрозою третьої світової війни?

Про це вже 8 травня, о 14:00,українські історики й політики говоритимуть за круглим столом "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам'яті про Другу світову в контексті російсько-української війни".

В обговоренні братимуть участь:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті 
  • Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні 
  • Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації
  • Андрій Когут, директор Архіву СБУ
  • Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху, членкиня Ради Коаліції Реанімаційний пакет реформ
  • Володимир В'ятрович, історик, народний депутат, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014-2019 роках
  • Олександр Зінченко, історик, заступник голови Українського інституту національної пам'яті у 2014-2018 роках 
  • Вадим Міський, програмний директор ГО "Детектор медіа"
  • Артем Біденко, експерт, заступник міністра, державний секретар Міністерства інформаційної політики України у 2014-2019 роках
  • Євген Бистрицький, філософ, громадський діяч
  • Олег Слабоспицький, громадський активіст, член Правління Національного українського молодіжного об'єднання
  • Тетяна Швидченко, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін у Зіґмунд Фройд Університет Україна
  • Сергій Громенко, історик 
  • Максим Майоров, співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
  • Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького"
  • та інші публічні інтелектуали

Слідкуйте за онлайн-трансляцією на YouTube-каналі Укрінформу.

Реєстрація для медіа: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSegqP9qSfHIbWlyvJ8x8ac7p1emJHmKEldb06NwUQ0N8Ppr1A/viewform 

Захід організовують Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті, Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.