АНОНС: "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни"

8 травня українські історики й політики говоритимуть за круглим столом "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни".

Про це інформує УІНП.

10 років тому Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам'яті та примирення 8-го травня.  Відмовилися від концепту "вєлікой побєди", натомість за європейською моделлю пам'яті намагалися повернути людину в знеособлену історію війни. Новим символом дня став червоний мак. 

Але повномасштабна війна РФ проти України гостро поставила питання переосмислення ролі Росії у Другій cвітовій війні, та загалом — загальноєвропейської політики пам'яті про війну. 

Росія використовує міф про "вітчизняну війну" у своїй пропаганді, а фраза "можем повторіть" лунає паралельно з все більшою агресією проти демократичних країн. Сам факт агресивного нападу та порушення принципів світопорядку, усталених після Другої cвітової війни, спонукає до нових поглядів на події тієї війни. 

Особливо критичним є непроговорений та недооцінений досвід Східної Європи. Досі ці народи тлумачили або як частину "Росії", або щонайменше зону її впливів, або як місце діяльності агресивних етнонаціоналізмів. Повномасштабний напад Росії на Україну наново оприявнив, що цей регіон був об'єктом імперських аспірацій і Третього Райху, й  СРСР. Тож без аналізу трагедії Східної Європи навряд чи можливо сформувати робочу модель пам'яті про Другу світову війну.

Чому попри гасло "Ніколи знову!", що було квінтесенцією європейської політики пам'яті та примирення, в Європі знову точиться кривава війна та здійснюється геноцид, а континент та світ постав перед загрозою третьої світової війни?

Про це вже 8 травня, о 14:00,українські історики й політики говоритимуть за круглим столом "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам'яті про Другу світову в контексті російсько-української війни".

В обговоренні братимуть участь:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті 
  • Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні 
  • Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації
  • Андрій Когут, директор Архіву СБУ
  • Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху, членкиня Ради Коаліції Реанімаційний пакет реформ
  • Володимир В'ятрович, історик, народний депутат, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014-2019 роках
  • Олександр Зінченко, історик, заступник голови Українського інституту національної пам'яті у 2014-2018 роках 
  • Вадим Міський, програмний директор ГО "Детектор медіа"
  • Артем Біденко, експерт, заступник міністра, державний секретар Міністерства інформаційної політики України у 2014-2019 роках
  • Євген Бистрицький, філософ, громадський діяч
  • Олег Слабоспицький, громадський активіст, член Правління Національного українського молодіжного об'єднання
  • Тетяна Швидченко, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін у Зіґмунд Фройд Університет Україна
  • Сергій Громенко, історик 
  • Максим Майоров, співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
  • Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького"
  • та інші публічні інтелектуали

Слідкуйте за онлайн-трансляцією на YouTube-каналі Укрінформу.

Реєстрація для медіа: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSegqP9qSfHIbWlyvJ8x8ac7p1emJHmKEldb06NwUQ0N8Ppr1A/viewform 

Захід організовують Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті, Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.