АНОНС: "10 років війни: що і як ми будемо пам'ятати"

4 червня Архів війни запрошує на дискусію "10 років війни: що і як ми будемо пам'ятати".

Про це інформує Архів війни.

Війна в Україні уже 10 років, наразі триває третій рік повномасштабного вторгнення. Ми втрачаємо найкращих людей як серед військових, так і серед цивільного населення. Це відкрита рана і початку її загоєння поки що не видно. Зараз усі сили і ресурси направлені на боротьбу ворогом.

Тож чи потрібно вкладатися у пам'ятні монументи? Чи можемо ми вже зараз думати та планувати, як ми будемо пам'ятати цю війну? Чи можна планувати майбутнє не пропрацювавши пам'ять про минуле?

Спікер(к)и:

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Максим Зубов, начальник відділу меморіальної роботи Державної установи "Національне військове меморіальне кладовище";

Ірина Склокіна, історикиня, дослідниця "Центру міської історії" (Львів).

Модераторка:

Дар'я Бадьйор, співкураторка "Київського тижня критики".

Коли: 4 червня, 15:00

Де: Подія відбудеться в залі "Солодке життя" кінотеатру "Жовтень".

Вхід вільний.

 

Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»

6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора "Декалогу ОУН", в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності послужила підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації.

Співоче поле. За лаштунками спецоперації

Роман Безсмертний запропонував акцію вважати еталонною, помістити її до палати мір та вагів і надалі успіх нових акцій вимірювати "співочимиполями". Зазвичай люди бачили верхівку айсберга. Переважна частина нашої штабної роботи була непомітною, непублічною, інколи – таємною. Деякі подробиці акції на Співочому полі знали тільки я та Тарас Стецьків.

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.