Російські окупанти зруйнували пам'ятник Нестору Махну в Гуляйполі

В рідному місті Нестора Махна під час обстрілів пошкодили пам'ятник командувачу Революційної повстанської армії України.

Про це повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

"Ворожі ракети зруйнували пам'ятник Нестору Махну в центрі Гуляйполя, який вважався символом вільного міста. Росіяни можуть зруйнувати наші пам'ятки, проте ніколи не знищать нашу історію!", - написав Іван Федоров у Телеграмі.

Нестор Махно народився у Гуляйполі у 1888 році. У 1917-1920 роках тут був епіцентр партизанського українського руху і столиця "вільного будь-якої влади" району, де хазяйнував анархіст-революціонер Нестор Махно.

Пам'ятник Нестору Махну не входить до переліку пам'яток культурної спадщини, однак з 2009 року він був неофіційним символом Гуляйполя. 

 

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.