АНОНС: Онлайн-захід "Танки проти жінок". До 70-річчя Кенгірського повстання

24 травня співробітники Інституту проведуть захід на тему Онлайн-захід «Танки проти жінок. До 70-річчя Кенгірського повстання», присвячений повстанням у таборах ГУЛАГ.

Про це інформує УІНП.

У 2024 році ми вшановуємо пам'ять учасників Кенгірського повстання, яке відбулося 16 травня – 26 червня 1954 року в Казахстані. Більшість організаторів і учасників цього повстання були українці. Повстання було жорстоко придушене танками. Багато повстанців загинуло.

Запрошуємо до онлайн-розмови про історію Кенгірського повстання та його значення в історії. Також є чимало подій, які дають можливість провести паралелі з сучасною російсько-українською війною. 

У заході візьмуть участь:

Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті;

Марія Тахтаулова, начальник Північно-Східного міжрегіонального відділу;

Уляна Громович, головний спеціаліст Південного міжрегіонального відділу;

Олег Пустовгар, головний спеціаліст Південно-Східного міжрегіонального відділу.

Модераторка: Лариса Бондарук, головний спеціаліст Західного міжрегіонального відділу Управління забезпечення політики національної пам'яті в регіонах Українського інституту національної пам'яті.

Дата: 24 травня о 12:00

Трансляція: ютуб-канал Українського інституту національної пам'яті за посиланням.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.