У Львові відкрили пам'ятник Маркіяну Іващишину

На Личаківському кладовищі Львова відкрили пам’ятник одному з провідників "Революції на граніті" 1990 року, засновнику Мистецького об’єднання "Дзиґа" Маркіяну Іващишину.

Про це написали на фейсбук-сторінці "Інституту стратегії культури".

"Ідея пам'ятника – у створенні монументального, але водночас невагомого простору, виконаного з кортенової сталі. На площинах стилобату наскрізно витяті назви проєктів, створених та започаткованих Маркіяном. Проєкт пам'ятника є результатом колективних обговорень групи митців та втілений Влодком Кауфманом і Олесем Дзиндрою", – йдеться у повідомленні.

Монумент відкрили на п'ятий рік від смерті Маркіяна Іващишина, на відкриття прийшли його друзі та близькі.

Засновник мистецького об'єднання "Дзиґа" Маркіян Іващишин помер 21 травня 2019 року у Львові у віці 52 роки. Його поховали на Личаківському цвинтарі. Він був одним із провідників "Революції на граніті" 1990 року, підприємцем, культурним, політичним та громадським діячем, арт-продюсером низки мистецьких проектів та організатором музичних фестивалів, співтворцем "Львівської газети", керівником радіопроекту "Ініціатива Niko FM" та засновником фестивалю "Флюгери Львова".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.