У радянські часи під час будівництва шести водосховищ на Дніпрі затопили понад 230 сіл — дослідження Texty.org.ua

Журналісти Texty.org.ua відновили назви затоплених населених пунктів, дослідживши американські, радянські та німецькі карти.

Про це пише видання Texty.org.ua.

Під час створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій дев'ять десятих річища Дніпра були зарегульовані шістьма водосховищами — Київським, Канівським, Кременчуцьким, Кам'янським, Дніпровським і Каховським, яке було знищене російськими військовими у 2023-му році. Під час створення цих водосховищ радянська влада затопила 232 населені пункти.

Ці цифри порахували під час свого дослідження журналісти Texty.org.ua, які відновили назви затоплених населених пунктів, досліджуючи американські карти 1953 року, радянські карти 1930-х років та їхні перевидання, здійснені Вермахтом під час Другої світової війни.

За даними журналістів, найбільше населених пунктів затопили під час будівництва Кременчуцького водосховища — 107. Це майже половина всіх сіл і містечок, які зникли у водах Дніпровського каскаду ГЕС.

На другому місці Кам'янське водосховище, під час будівництва якого затопили 37 населених пунктів.

Під час створення решти водосховищ під товщею води поховали 86 населених пунктів. Зокрема, під час будівництва Київського водосховища затопили 13 населених пунктів, Канівського — 20, Дніпровського — 26, Каховського — 29.

Як виглядало річище Дніпра до будівництва водосховищ, дивіться на реконструйованих журналістами картах.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.