Усі розділи
Допомогти проекту

У Росії оголосили у розшук історика Володимира В'ятровича

Народного депутата України IX скликання, колишнього голову Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича РФ оголосила у розшук.

15 травня 2024

Про це пишуть російські ЗМІ.

Колишнього голову УІНП Володимира В'ятровича, проти якого в Росії порушили кримінальну справу, оголосили в розшук. Українського історика звинувачують у реабілітації нацизму в Україні. 

Щоправда, в інформації про розшук Володимира В'ятровича зробили помилку, зазначивши рік народження 1979-й, а не 1977-й.

"Вятрович Владимир Михайлович, 1979 года рождения. Разыскивается по статье УК", — йдеться у повідомленні інформагенства Росії "ТАРС".

Володимир В'ятрович був одним із організаторів політики Декомунізації в Україні. Він один із найпопулярніших авторів на історичну тему в Україні, зокрема видав такі книги: "Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну", "Україна. Історія з грифом таємно", "Війна і міф. Невідома Друга світова", "За лаштунками "Волині-43". 

 

Теми
Дивіться також
МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки
IN MEMORIAM: Помер історик Петро Толочко
АНОНС: Як Чорнобиль прискорив крах СРСР
АНОНС: Лекція Владлена Мараєва "Українські перемоги над московією"
Голову Українського інституту національної пам'яті демобілізували
Тексти

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
26 березня 2025 — Наталя Ємченко

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.
20 березня 2025 — Святослав Липовецький

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.
18 березня 2025 — Володимир Філенко

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.
9 березня 2025 — Олександр Скрипник
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
27 березня, 16:10

АНОНС: У Чехії відбудуться публічні лекції Олександра Зінченка

27 березня, 09:44

До Собору святого Юра у Львові повернули крісло Андрея Шептицького

27 березня, 09:32

До Національного музею історії України передали артефакти IV-V століття, вилучені з "чорного" ринку

26 березня, 21:51

IN MEMORIAM: На Донеччині загинув історик Назар Олещук

Всі новини