У Львові оцифрували відеоархів Віктора Неборака

Центр міської історії у Львові оцифрував відеоархів поета та співзасновника мистецької групи "Бу-Ба-Бу" Віктора Неборака.

Про це повідомляє Центр міської історії у Львові.

Відеоархів складається з понад 150 годин відео із літературних подій, фестивалів, перформансів, концертів, що відбувалися у 1990-х роках й фіксують ключових фігур української культури, час падіння СРСР,  початки Незалежності, а також культурне середовище тих часів. Робота розпочалася наприкінці 2021 року, і основний етап завершився перед повномасштабним російським вторгненням.

"Особливістю цього архіву є те, що це архів саме відеозаписів. Літературу і літературні середовища звикли вивчати у першу чергу через текст, а тут ми маємо доволі великий перелік документації подій навколо літератури і мистецтва загалом, з яким не менш цікаво працювати", – зазначив архівіст та дослідник Центру Олександр Маханець.

Основа частина архіву складається з відеозаписів літературних вечорів "Третє тисячоліття", які щомісячно організовував і модерував Віктор Неборак у львівському Музеї етнографії з 1995 по 2000 рік. Участь у цих подіях взяли Іван Малкович, Ігор Калинець, Наталка Білоцерківець, Ігор Римарук, Юрій Андрухович, Андрій Содомора, Соломія Павличко, Джордж Грабович, Валерій Шевчук, Юрій Тарнавський та чимало інших відомих авторів.

Ознайомитись із оцифрованими матеріалами архіву Віктора Неборака можна у бібліотеці Центру міської історії за адресою Львів, вул. Богомольця, 6. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.