На Одещині знайшли скарб часів Кримського ханства

Історик та краєзнавець Сергій Жосан знайшов біля села Флора Подільського району "Флоранський скарб".

Про це повідомили в Окнянській громаді, пише Район.in.ua.

Історик та краєзнавець Сергій Жосан знайшов скарб срібних монет Кримського ханства. Він складається з 140 срібних монет (акче), які карбувалися в Криму у 1480-х роках за часів правління хана Менглі Гірея І. 

Скоріш за все, скарб був захований під час Кримських походів татар на Поділля. Скарб лежав в горщику, на глибині 40 см. Зверху був прикритий вапняковою плиткою природнього походження квадратної форми, приблизно 20х20 см. Яр, в яком історик знайшов скарб, впадає в річку Ягорлик.

Наразі скарб проходить детальне вивчення та опис.

"В серпні 2019 року в двох кілометрах на південь від села Ілля було знайдено скарб старовинних монет середини ХYII століття. На полі за допомогою металодетектора, приблизно на глибині 50 сантиметрів, було знайдено 152 мідні монети Речі Постолитої (Польщі) – так звані соліди, які карбувалися з 1659 по 1668 рік на монетних дворах Великого князівства Литовського та Речі Постолитої", – розповів Сергій Жосан.

Нині монети Іллійського скарбу у повному обсязі знаходяться у фондах археологічної виставки Чорнянського опорного ліцею, де їх може побачити кожен бажаючий.

Щодо знайденого Флоранського скарбу, то історик планує після детального опису і вивчення передати його до Подільського краєзнавчого музею.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.