З'явилася петиція про присвоєння звання Героя України учаснику вертолітних місій у заблокований Маріуполь Клепікову Олександру

Триває збір підписів для присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) учаснику вертолітних місій у заблокований Маріуполь - сержанту ГУР МО Клепікову Олександру.

Про це йдеться на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України.

Клепіков Олександр Сергійович, позивний "Борян" - уродженець Сімферополя. Учасник Революції Гідності та супротиву анексії Криму 2013—2014 років, морський піхотинець 1 ОБМП (Феодосія), сержант ГУР МО, брав участь в повітряних операціях ГУР МО в окупований Маріуполь.

Навесні 2014 року після окупації рідного півострову Олександр одразу став на захист Батьківщини та присвятив себе військовій справі. Доброволець першого складу новоствореного батальйону "Азов".

Заступник командира розвідувального взводу 1 окремого Феодосійського батальйону морської піхоти, за час служби у батальйоні проходив навчання закордоном.

Учасник бойових дій на сході України: звільнення міста Маріуполь 2014 року, бої за Новий Світ, Гранітне, штурми Марʼїнки, перша та друга операції у Широкино в 2015, Водяне, Гнутове, Талаківка, Піски. За його плечима багато успішних завдань та ліквідованих ворогів.

Повномасштабну війну Олександр зустрів в Миколаєві. Стрімке просування противника через Херсонську область потребували швидкого реагування. З першими вибухами в місті, Олександр вступив до лав Сил Оборони, по задачі Військової Адміністрації займався облаштуванням оборонних позицій в "урядовому кварталі" після чого у складі Сил Оборони брав участь у відбитті атак на підступах до Миколаєва з Херсонського напряму та диверсійних операціях в Миколаївській області, в результаті чого було взято в полон перші групи противника.

У березні 2022 року разом з побратимом сержантом Гавриленко Іваном Михайловичем (кавалер Ордену "За Мужність") боронили Київщину вже у складі 10-го загону ГУР МО України, брали участь в засадних та диверсійних діях в тилу ворога.

Після блокади Маріуполя, Олександр Клепіков разом з побратимами сержантом Гавриленко Іваном та капітаном Боровицьким Назаром (Герой України посмертно) у складі екіпажу гелікоптерів Мі-24/Мі-8 неодноразово здійснювали безпрецедентні та вкрай небезпечні вильоти до Маріупольського гарнізону, оточеного ворогом заводу "Азовсталь". На їх рахунку перші успішні авіа-прориви з підкріпленням, медикаментами, засобами зв'язку, озброєнням та врятовані життя важкопоранених.

Вранці 5 квітня 2022 року Олександр Клепіков у складі групи евакуації вилетів на допомогу гелікоптеру, який повертався з Маріуполя і подав сигнал SOS. На превеликий жаль, борт, на якому перебував розвідник-спецпризначенець Олександр, росіяни також підбили.

Максимально вмотивований, професіонал своєї справи, Клепіков Олександр усвідомлював всі ризики та надважливість вертолітних місій в умовах повного оточення Маріуполя.

Олександр присвятив своє життя захисту України, здійснив безліч героїчних вчинків та нагороджений:

- За звільнення Маріуполя, відзначено знаком - "ЗАХИСНИК МАРІУПОЛЯ" (Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 листопада 2015 р. №2496 о/с);

- Президентською відзнакою за участь в АТО;

- Почесним нагрудним знаком "За взірцевість у військовій службі" (наказом начальника Ген.штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України від "29".05.2015 р. N 318);

- Знаком за висадку десанту;

- Почесною відзнакою - "За оборону Миколаєва" (ПОСМЕРТНО №0058 розпорядженням Миколаївського міського голови Nº 226р від 26.09.23);

- Орденом "За мужність" ІІІ ступеня (ПОСМЕРТНО Серія ОК Nº 093022 указом Президента України від "24" серпня 2023 року Nº 516/2023.)

За виняткову звитягу, самопожертву та героїзм, ми (громадяни України, друзі та побратими) просимо: присвоїти Клепікову Олександру Сергійовичу найвище почесне звання Держави Герой України із врученням ордена "Золота зірка"... посмертно.

Підпишіть петицію за посиланням.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.