Село Новомосковське на Полтавщині змінить назву

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики. Серед них село Новомосковське Кременчуцького району Полтавської області.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

"Назва села Новомосковське у Глобинській міській громаді Кременчуцького району містить символіку російської імперської політики, оскільки є похідною від назви столиці держави-окупанта, а отже незаконною. На жаль, у громаді не змогли визначитися із пропозицією нової назви і поданням її до згаданого Комітету ВР у встановлений законодавством термін-з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року. Тож, у Комітеті було розглянуто подання УІНП", - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У назві села запропоновано увічнити пам'ять Юрія Лози – уродженця міста Глобине, видатного українського науковця, історика-картографа, активного учасника декомунізаційних процесів 2016 року, автора пропозицій з відновлення історичних назв цілої низки населених пунктів України, редактора історичних атласів та мап адміністративного устрою українських земель, присвячених столиці й окремим регіонам України, її історії та сучасності.

Народився 31 січня 1950 року в м. Глобине Полтавської області в родині вихідців із давніх козацько-шляхетських родів. У 1967 року вступив на географічний факультет Київського державного університету імені Т. Шевченка. 

Юрій Лоза створив кілька туристських карт і туристських планів міст, неодноразово перевиданих українською та іншими мовами. Це зокрема, туристські плани Києва і Львова, що перевидані англійською, німецькою, французькою мовами. Уклав твори навчальної тематики— фізичні й економічні мапи областей України, кілька десятків політико-адміністративних карт областей України. За його оригінальним проектом було видано серію адміністративних мап областей України у ДНВП "Картографія". Підготував і видав у кінці 1970-х років мапи про земельні ресурси та природні заповідні ресурси України. 

 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.