Село Новомосковське на Полтавщині змінить назву

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики. Серед них село Новомосковське Кременчуцького району Полтавської області.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

"Назва села Новомосковське у Глобинській міській громаді Кременчуцького району містить символіку російської імперської політики, оскільки є похідною від назви столиці держави-окупанта, а отже незаконною. На жаль, у громаді не змогли визначитися із пропозицією нової назви і поданням її до згаданого Комітету ВР у встановлений законодавством термін-з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року. Тож, у Комітеті було розглянуто подання УІНП", - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У назві села запропоновано увічнити пам'ять Юрія Лози – уродженця міста Глобине, видатного українського науковця, історика-картографа, активного учасника декомунізаційних процесів 2016 року, автора пропозицій з відновлення історичних назв цілої низки населених пунктів України, редактора історичних атласів та мап адміністративного устрою українських земель, присвячених столиці й окремим регіонам України, її історії та сучасності.

Народився 31 січня 1950 року в м. Глобине Полтавської області в родині вихідців із давніх козацько-шляхетських родів. У 1967 року вступив на географічний факультет Київського державного університету імені Т. Шевченка. 

Юрій Лоза створив кілька туристських карт і туристських планів міст, неодноразово перевиданих українською та іншими мовами. Це зокрема, туристські плани Києва і Львова, що перевидані англійською, німецькою, французькою мовами. Уклав твори навчальної тематики— фізичні й економічні мапи областей України, кілька десятків політико-адміністративних карт областей України. За його оригінальним проектом було видано серію адміністративних мап областей України у ДНВП "Картографія". Підготував і видав у кінці 1970-х років мапи про земельні ресурси та природні заповідні ресурси України. 

 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.