У Києві розпочали демонтаж пам’ятника "Переяславська рада"

У столиці на території Хрещатого парку почали демонтаж однієї з композицій колишньої "Арки дружби народів" - "Переяславської ради".

Про це повідомили у КМДА.

"Міські комунальні служби розпочинають демонтаж композиції на честь Переяславської ради під аркою "Свободи українського народу". Демонтаж може зайняти кілька днів, оскільки конструкція доволі масивна. Вона складається з 20 елементів, що важать близько 6 000 – 7 000 тонн", - йдеться у новині.

попередньо фахівці провели вивчення конструкції, щоб зберегти її цілісність під час демонтажу й уникнути пошкоджень. Надалі монумент зберігатиметься в державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.

Скульптурна композиція на честь Переяславської ради була частиною монументу "Арка дружби народів". В офіційній ідеології СРСР Переяславська рада мала значення ключової події в ході "возз'єднання українського народу з братнім російським народом".

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.