В Одесі відмовили у встановленню пам'ятника Герою України Віталію Скакуну

Віталій Скакун на початку повномасштабного вторгнення підірвав разом із собою Генічеський міст, щоб зупинити ворога.

Про це  повідомив офіцер ЗСУ, колишній ректор Одеського університету МВС В'ячеслав Аброськін на своїй сторінці у Facebook, пише Еспресо.

Засідання історико-топонімічної комісії при виконавчому комітеті Одеської міської ради, на якому розглядалось питання "Про погодження проєкту рішення щодо встановлення на Алеї ВМС України у парку Перемоги погруддя Героя України Віталія Скакуна, сапера 137 ОБМП 35 бригади ім. М. Остроградського" за клопотанням командувача ВМС ЗС України Олексія Неїжпапи, відбулось 28 березня.

"На жаль, ані подвиг Героя, ані розуміння значущості для майбутніх поколінь, ані виступи / аргументи військових моряків вельмишановних "членів" комісії не вразили і тому відмовлено", - пояснив Аброськін.

Він зауважив, що погруддя з білого мармуру за кошти волонтерів та небайдужих простих людей уже було виготовлено.

Нагадаємо, сапер та матрос Віталій Скакун перебував у складі сил, які одними з перших давали відсіч ворогу на Кримському перешийку. Віталій був добровольцем, який 24 лютого здійснив мінування та підрив автомобільного мосту Генічеськ — Арабатська Стрілка, щоб дати побратимам час організувати оборону. Віталію Скакуну було лише 25 років. Він родом з Бережан Тернопільської області, навчався і служив на Львівщині.

Звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" Віталію Скакуну присвоїли посмертно 26 лютого 2022 року.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.