Арку Дружби народів у Києві зносити не будуть

Київська міська держадміністрація відмовляється демонтувати колишню Арку дружби народів у столиці.

Про це повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації.

"У столиці не демонтуватимуть одну з візитівок міста – арку "Свободи українського народу", її сенс переосмислено. А простір біля неї отримає нову концепцію", - наголошують у Департаменті культури КМДА.

Як зазначають у Департаменті, після початку повномасштабного вторгнення Київрада ухвалила рішення про перейменування арки "Дружби народів" на арку "Свободи українського народу". Радянську скульптуру двох робітників – символ возз'єднання України та росії – демонтували у квітні того ж року.

Після фахового вивчення та консультацій із громадськістю робоча група КМДА з вивчення питань щодо усунення пам'ятних об'єктів, пов'язаних з історією і культурою росії та срср, з публічного простору міста Києва 19 січня цього року прийняла рішення про збереження арки "Свободи українського народу".

"Окрім того, витрата значних коштів з міського бюджету на демонтаж арки "Свободи українського народу" не є сьогодні найнагальнішим питанням. Адже під час воєнного стану місто насамперед спрямовує фінанси на допомогу Збройним Силам України, безперебійне функціонування бюджетної сфери та вирішення життєво важливих потреб столичних мешканців", - зазначили у департаменті.

Нагадаємо, 17 квітня Міністерство культури та інформаційної політики видало наказ про те, що колишня Арка дружби народів у Києві не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а отже її можна демонтувати.

Арка дружби народів у Києві встановлена у 1982 році з нагоди відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.