АНОНС: Як Чорнобиль прискорив крах СРСР

Дискусійний клуб Національного музею "Чорнобиль" запрошує на розмову з істориком Олександром Зінченком та письменником Сергієм Мирним.

Радянський Союз розпався через 5 років після вибуху реактора Чорнобильської АЕС. Але "після" не обов'язково "через". Може, ця промислова аварія – просто одна в переліку багатьох подібних в останні роки СРСР? Чи навпаки – катастрофа стала однією з вирішальних подій, що зруйнували СРСР?

Як вплинув чорнобильський досвід на суспільні настрої? На тогочасну українську владу та на її опонентів? Як наслідки Чорнобиля вплинули на проголошення Україною незалежності?

Чи відчутний був чорнобильський вплив у подальші місяці, що завершилися підписанням у грудні 1991 року Біловезьких угод, які остаточно зафіксували: "СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування"?

На першому засіданні новоствореного дискусійного клубу Національного музею "Чорнобиль" ці питання будуть обговорювати:

- гість клубу, історик та журналіст Олександр Зінченко,

- ведучий клубу, письменник і науковець Сергій Мирний.

Олександр Зінченко є автором сценарію документального телесеріалу "Колапс: Як українці зруйнували імперію зла", номінованого на Шевченківську премію, та однойменної книги.

Постійний автор та співзасновник найпопулярнішого сайту про українське минуле "Історична правда", автор та ведучий історичних проєктів Суспільного мовлення, які виходять в ефірі каналів UA:Перший, UA:Крим, UA:Культура та інших.

Консультував проект "Великі Українці" на телеканалі "Інтер" у 2007-2008 роках. Автор сценарію документального телесеріалу "Голодомор. Літописці" (2023).

Сергій Мирний – письменник, дослідник Чорнобиля, науковий співробітник Національного музею "Чорнобиль", співзасновник Чорнобильського університету, учасник ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та подій, що привели до розпаду Радянського Союзу.

Партнером Музею у цьому проєкті є Чорнобильський університет.

Коли: 25 квітня 18.30.

Де: м. Київ, пров. Хорива, 1

Вхід вільний.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.