АНОНС: Як Чорнобиль прискорив крах СРСР

Дискусійний клуб Національного музею "Чорнобиль" запрошує на розмову з істориком Олександром Зінченком та письменником Сергієм Мирним.

Радянський Союз розпався через 5 років після вибуху реактора Чорнобильської АЕС. Але "після" не обов'язково "через". Може, ця промислова аварія – просто одна в переліку багатьох подібних в останні роки СРСР? Чи навпаки – катастрофа стала однією з вирішальних подій, що зруйнували СРСР?

Як вплинув чорнобильський досвід на суспільні настрої? На тогочасну українську владу та на її опонентів? Як наслідки Чорнобиля вплинули на проголошення Україною незалежності?

Чи відчутний був чорнобильський вплив у подальші місяці, що завершилися підписанням у грудні 1991 року Біловезьких угод, які остаточно зафіксували: "СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування"?

На першому засіданні новоствореного дискусійного клубу Національного музею "Чорнобиль" ці питання будуть обговорювати:

- гість клубу, історик та журналіст Олександр Зінченко,

- ведучий клубу, письменник і науковець Сергій Мирний.

Олександр Зінченко є автором сценарію документального телесеріалу "Колапс: Як українці зруйнували імперію зла", номінованого на Шевченківську премію, та однойменної книги.

Постійний автор та співзасновник найпопулярнішого сайту про українське минуле "Історична правда", автор та ведучий історичних проєктів Суспільного мовлення, які виходять в ефірі каналів UA:Перший, UA:Крим, UA:Культура та інших.

Консультував проект "Великі Українці" на телеканалі "Інтер" у 2007-2008 роках. Автор сценарію документального телесеріалу "Голодомор. Літописці" (2023).

Сергій Мирний – письменник, дослідник Чорнобиля, науковий співробітник Національного музею "Чорнобиль", співзасновник Чорнобильського університету, учасник ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та подій, що привели до розпаду Радянського Союзу.

Партнером Музею у цьому проєкті є Чорнобильський університет.

Коли: 25 квітня 18.30.

Де: м. Київ, пров. Хорива, 1

Вхід вільний.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.