IN MEMORIAM: У Польщі попрощалися з отцем Станіславом Бартмінським, який підтримував у підпіллі греко-католиків

Отець Станіслав Бартмінський був парохом у Красичині біля Перемишля. Йому було 87 років.

Про це повідомив історик Іван Матковський.

"Окрім всіляких заслуг перед католицькою Церквою та парафіянами, місцевий священик під час Літургії частину проповіді присвятив темі проукраїнської діяльності покійного. Українці називали його своїм братом. У часи комуністичної Польщі Бартмінський рятував від загибелі українські церкви, організовував польську коляду, яка приходила до українців колядувати і колядували українською. Всіляко підтримував у підпіллі греко-католиків", - аписав на своїй сторінці у Фейсбук Іван Матковський.

Про о. Бартмінського у Польщі відзняли художній серіал "Плебанія". Особливо він був відважний у боротьбі із польськими комуністами і у Красічині збирав навколо себе демократичних бунтарів із всієї Польщі.

"Якийсь час тому помер його брат професор із Любліна Юрко Бартмінський. Бартмінські - поляки і зацікавлення Україною в них було пов'язане із високим рівнем їх інтелігентності та особистої культури. Цікавилися сусідами і пропагували добрі сторони українців. Також подібний стосунок мали і до юдеїв. Ще один добрий дух польсько-українського пограниччя відійшов до вічності", - зазначив Матковський.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.