Національному музею історії України передали артефакти кінця І тисячоліття до н.е.

Харківські правоохоронці передали Національному музею історії України на відповідальне зберігання та для проведення комплексної експертизи скарб, який було вилучено в грудні минулого року.

Про це повідомили у Національному музеї історії України.

Скарб складається з предметів археологічної культури Ґава-Голігради кінця 3 — початок 1 тис. до н.е., пам'ятки якої поширені від Подунав'я до Східних Карпат.

Спробу незаконного продажу артефактів виявили минулого року співробітники музею під час проведення моніторингу інтернет-майданчиків, пов'язаних з нелегальним обігом археологічних предметів.

Це уламки бронзових знарядь — серпів та сокир, шмати плавленої міді та брили свинцю. Археологи вважають, що ці предмети були виробничою сировиною та належали древньому майстру-ливарнику. За попередньою інформацією слідства, скарб походить із Західної України. Окрім цього, під час обшуку було вилучено бронзовий скіфський казан.

"Ми розраховуємо за допомогою експертних аналітичних досліджень отримати інформацію про хімічний склад кожного з переданих нам предметів. Порівнявши це з типами предметів зі скарбу та з інформацією про вже відомі аналогічні скарби, а їх відомо вже понад 20, ми зможемо достатньо впевнено окреслити територію, на якій працював древній майстер, та поглибити наші знання про технологічні прийоми та рівень майстерності давнього населення України", – розповів директор музею Федір Андрощук.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.