На Черкащині місцева влада відмовилася демонтувати погруддя депутату від КПУ

У селі Баштечки на Черкащині місцева влада відмовилася демонтувати погруддя депутату від КПУ, який голосував за диктаторські закони Януковича - Омеляну Парбку.

Про це  повідомила Деколонізація. Україна

Омелян Парубок - член ЦК КПУ в 1976-1986 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Член ЦК КПРС у 1986-1991 р. Член Президії ЦК КПУ з липня 2003 року. Був народним депутатом від КПУ у кількох скликаннях.

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років.

Омелян Парубок голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року.

У рідному селі Баштечки на Черкащині його іменем названо вулицю та стоїть погруддя.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.