У Росії бульдозерами знесли єдиний храм Православної Церкви України

11 квітня у Ногінську росіяни знесли єдиний храм Православної Церкви України на честь Пресвятої Трійці, який розбудовував та в якому служив митрополит Адріан.

Про це повідомив клірик ПЦУ Святослав Скороход.

"На четвертому тижні Великого посту остання духовна барикада українського духу на Росії знищена. Раніше на болотах була закрита українська бібліотека та ліквідована єдина організація української діаспори", – написав Святослав Скороход на своїй сторінці у Facebook.

Це був єдиний храм ПЦУ в Росії. У 2016 році ногінський районний суд виніс рішення про знесення храму, бо він начебто заважав спокою місцевого населення.

"В 2013 році я рукопокладався в цьому храмі, а з 2008 по 2015 був прес-секретарем владики Адріана. Тому хочу сказати одне: ця українська святиня була про історію віри та опору російській владі та Московській Патріархії навіть там, де це здавалося зовсім неможливим!", – наголосив Святослав Скороход.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.