Гуляйстеп, Долина і Прилівщина: селам на Полтавщині повернуть історичні назви

Профільний Комітет ВР рекомендував повернути селам Першотравневе, Первомайське та Червона Долина їхні історичні назви. Тепер рішення має підтримати Верховна Рада України.

Про це повідомив представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар. 

У Михайлівській громаді Полтавського району не змогли визначитися із пропозицією нової назви і поданням її до Комітету у встановлений законодавством термін – з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року. Тож фахівці УІНП подали на розгляд Комітету пропозицію назвати село Гуляйстеп

Цю назву сформулювали на основі архівних даних про те, що на частині території сучасної Михайлівської громади існував конгломерат хуторів Жирківські. Серед них – українські козацькі поселення: слобода Гуляй-Степ та хутір Гуляй-Степ. 

Російська імперська назва з'явилася у 1946 році. Спершу назва існувала як хутір Первомайськ, а потім як село Первомайське. 

Червона Долина – село Полтавської громади. Після дослідження фахівці встановили, що історична назва населеного пункту – Долина, а приставка "Червона" з'явилася після встановлення більшовицької радянської влади. 

Фахівці вирішили також повернути селу Першотравневому історичну назву – Прилівщина. Так село називалося споконвіків, ще у козацьку добу. У архівних документах зазначають, що назва хутір "Прилівщина" існувала до 1928 року. 

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.