На Полтавщині перейменували залізничні станції

На Полтавщині перейменували дві залізничні станції, назви яких мали російське або комуністичне походження.

Про це повідомили в Полтавському офісі УІНП.

Зупинку Червоний Шлях на території Полтавської громади перейменували на Монастирську. Колишня назва зупинки є похідною від назви селища Червоний шлях, яке має статус мікрорайону у межах Полтави. Ця назва є символікою комуністичного режиму.

"Червоний – прикметник, що використовувався червоною ленінською Росією та окупаційним ворожим комуністичним режимом СРСР для маркування публічного простору як символ встановлення радянської влади. Зокрема більшовицької інтервенції на територію України, збройної боротьби Червоної армії проти Української Народної Республіки під червоним прапором комуністичної партії", – пояснив представник УІНП на Полтавщині Олег Пустовгар.

За інформацією полтавського краєзнавця Леоніда Булави, ця географічна місцевість з часів Гетьманщини мала назву "Монастирська гора". Тож і назва зупинного пункту є вмотивованою.

Також у межах Гребінківської громади перейменували зупинку Паризька Комуна на Польове. Колишня назва прославляла уряд заколотників, який захопив владу в Парижі 1871 року та був оголошений комуністами-марксистами першим в історії прикладом диктатури пролетаріату.  

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.