На Полтавщині перейменували залізничні станції

На Полтавщині перейменували дві залізничні станції, назви яких мали російське або комуністичне походження.

Про це повідомили в Полтавському офісі УІНП.

Зупинку Червоний Шлях на території Полтавської громади перейменували на Монастирську. Колишня назва зупинки є похідною від назви селища Червоний шлях, яке має статус мікрорайону у межах Полтави. Ця назва є символікою комуністичного режиму.

"Червоний – прикметник, що використовувався червоною ленінською Росією та окупаційним ворожим комуністичним режимом СРСР для маркування публічного простору як символ встановлення радянської влади. Зокрема більшовицької інтервенції на територію України, збройної боротьби Червоної армії проти Української Народної Республіки під червоним прапором комуністичної партії", – пояснив представник УІНП на Полтавщині Олег Пустовгар.

За інформацією полтавського краєзнавця Леоніда Булави, ця географічна місцевість з часів Гетьманщини мала назву "Монастирська гора". Тож і назва зупинного пункту є вмотивованою.

Також у межах Гребінківської громади перейменували зупинку Паризька Комуна на Польове. Колишня назва прославляла уряд заколотників, який захопив владу в Парижі 1871 року та був оголошений комуністами-марксистами першим в історії прикладом диктатури пролетаріату.  

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.