У Латвії в Музей окупації кинули "коктейль Молотова"

28 лютого невідомий кинув "коктейль Молотова" в Музей окупації Латвії в Ризі.

Про це йдеться на сайті музею.

"Коктейль Молотова" кинули у вікно в кабінет директора музею. Загорілися документи та крісло. 

Директорка музею Солвіта Віба заявила, що на її думку, "це був навмисний, спланований напад на Музей окупації".  

Президент Едґарс Рінкевичс висловив сподівання, що після того, як винуватців буде знайдено, "система правосуддя відреагує адекватно і будуть застосовані суворі покарання для тих, хто вчиняє подібні провокації".

1 березня латвійська поліція затримала чоловіка, якого підозрюють у тому, що він кинув запалювальну суміш у кабінет директора Латвійського музею окупації.

За словами міністра внутрішніх справ Ріхарда Козловскіса, кримінальний злочин, який передбачає позбавлення волі на строк до 10 років, необхідно оцінювати з урахуванням умов гібридної війни проти Латвії. 

Музей окупації Латвії, розташований у Старому місті Риги, був заснований у 1993 році. Він розповідає про радянську окупацію (1940—1941 та 1944—1991) та німецьку окупацію (1941—1944).

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.