У Латвії в Музей окупації кинули "коктейль Молотова"

28 лютого невідомий кинув "коктейль Молотова" в Музей окупації Латвії в Ризі.

Про це йдеться на сайті музею.

"Коктейль Молотова" кинули у вікно в кабінет директора музею. Загорілися документи та крісло. 

Директорка музею Солвіта Віба заявила, що на її думку, "це був навмисний, спланований напад на Музей окупації".  

Президент Едґарс Рінкевичс висловив сподівання, що після того, як винуватців буде знайдено, "система правосуддя відреагує адекватно і будуть застосовані суворі покарання для тих, хто вчиняє подібні провокації".

1 березня латвійська поліція затримала чоловіка, якого підозрюють у тому, що він кинув запалювальну суміш у кабінет директора Латвійського музею окупації.

За словами міністра внутрішніх справ Ріхарда Козловскіса, кримінальний злочин, який передбачає позбавлення волі на строк до 10 років, необхідно оцінювати з урахуванням умов гібридної війни проти Латвії. 

Музей окупації Латвії, розташований у Старому місті Риги, був заснований у 1993 році. Він розповідає про радянську окупацію (1940—1941 та 1944—1991) та німецьку окупацію (1941—1944).

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.