АНОНС: В Ужгороді відбудеться Міжнародний музейний форум

26-28 червня 2024 року в Ужгороді відбудеться ІІ Міжнародний музейний форум.

Про це повідомляє Закарпатський музей народної архітектури та побуту.

До участі запрошують керівників, наукових співробітників музеїв України та зарубіжжя, науковців, краєзнавців, мистецтвознавців, представників державних органів влади та громадських організацій, чия діяльність повʼязана із музейною справою.
 
Форум проведуть у формі дискусійних панелей (секцій) за наступними напрямками:
  • Історія створення та перспективи розвитку музеїв.
  • Принципи організації, формування експозицій та фондових колекцій музеїв.
  • Актуальні проблеми фондової та реставраційної роботи в умовах російської агресії.
  • Музейні експедиції, нові надходження, зміни у виставково-експозиційній роботі в умовах війни.
  • Диджиталізація музейних колекцій, цифрові проєкти у музейній сфері як форма збереження пам'яток старовини.
  • Науково-просвітницька діяльність музеїв: історія та нові форми роботи в умовах війни.
  • Міжнародна підтримка України: культурний аспект.
Умови участі: заповнити анкету учасника та подати матеріали до збірника на електронну пошту (uzhgorodskansen@gmail.com).
Робочі мови – українська та офіційні мови ЄС. Форма участі – змішана (онлайн та офлайн).
Дедлайн подачі заявок – 03 червня 2024 року.

У 2023 році Міжнародна асоціація "Скансени Карпат" започаткувала щорічний Міжнародний музейний форум "Сучасний музейний простір і виклики сьогодення", який вперше провели у Чернівцях.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.