АНОНС: В Ужгороді відбудеться Міжнародний музейний форум

26-28 червня 2024 року в Ужгороді відбудеться ІІ Міжнародний музейний форум.

Про це повідомляє Закарпатський музей народної архітектури та побуту.

До участі запрошують керівників, наукових співробітників музеїв України та зарубіжжя, науковців, краєзнавців, мистецтвознавців, представників державних органів влади та громадських організацій, чия діяльність повʼязана із музейною справою.
 
Форум проведуть у формі дискусійних панелей (секцій) за наступними напрямками:
  • Історія створення та перспективи розвитку музеїв.
  • Принципи організації, формування експозицій та фондових колекцій музеїв.
  • Актуальні проблеми фондової та реставраційної роботи в умовах російської агресії.
  • Музейні експедиції, нові надходження, зміни у виставково-експозиційній роботі в умовах війни.
  • Диджиталізація музейних колекцій, цифрові проєкти у музейній сфері як форма збереження пам'яток старовини.
  • Науково-просвітницька діяльність музеїв: історія та нові форми роботи в умовах війни.
  • Міжнародна підтримка України: культурний аспект.
Умови участі: заповнити анкету учасника та подати матеріали до збірника на електронну пошту (uzhgorodskansen@gmail.com).
Робочі мови – українська та офіційні мови ЄС. Форма участі – змішана (онлайн та офлайн).
Дедлайн подачі заявок – 03 червня 2024 року.

У 2023 році Міжнародна асоціація "Скансени Карпат" започаткувала щорічний Міжнародний музейний форум "Сучасний музейний простір і виклики сьогодення", який вперше провели у Чернівцях.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.