АНОНС: захід до річниці Битви за Київ у Музеї війни

31 березня об 11:00 Музей війни запрошує на захід, пирисвячений другій річниці Битви за Київ.

Про це інформує пресслужба Музею війни.

До річниці деокупації тимчасово захоплених російськими військами територій Київщини Музей війни проводить зустріч, присвячену подіям 24 лютого – 2 квітня 2022 р.

Тоді воїни різних підрозділів Сил оборони мужньо протистояли ворогу, який збирався взяти українську столицю "за три дні". Саме завдяки їхній незламності й звитязі м. Київ вистояло, а деокупація столичних передмість стала символом нескореності українців і показала всьому світові: ми не здамося!

На зустрічі ви дізнаєтеся історії живих та полеглих захисників Київщини: льотчиків – "Привидів Києва" Миколи Матюшенка й Олександра Оксанченка, спецпризначенців НГУ Вадима Зеленюка, Романа Собківа, Олега Грами, солдатів 10-ї ОГШБр Тараса Савчука, Артема та Романа Хвостиків і бійця ТрО Івана Патриляка.

Своїми спогадами про лютий – квітень 2022 р. поділяться, зокрема, й викладачі та курсанти Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, які стали на захист Батьківщини.

Будуть продемонстровані документальні кадри з оборони м. Київ та музейних експедицій деокупованими містами й селами одразу після відступу рашистів. Результатом цих експедицій і стала документальна виставка свідчень воєнних злочинів росіян "Україна – розп'яття".

Учасники заходу ознайомляться з артефактами, що були зібрані музейниками в місцях найбільших битв: м. Буча, Ірпінь, Гостомель, с-щах Макарів та Бородянка.

Спікери та гості заходу:

- генеральний директор Музею війни Юрій Савчук;

- доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а нині офіцер Центру дослідження воєнної історії лейтенант Іван Патриляк;

- заступник начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з морально-психологічного забезпечення полковник Олег Петровський;

- бійці Сил оборони, які брали участь у битві за Київ.

Модератор зустрічі – завідувач сектору науково-експозиційного відділу сучасної російсько-української війни Музею Богдан Гальчинський.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.