АНОНС: захід до річниці Битви за Київ у Музеї війни

31 березня об 11:00 Музей війни запрошує на захід, пирисвячений другій річниці Битви за Київ.

Про це інформує пресслужба Музею війни.

До річниці деокупації тимчасово захоплених російськими військами територій Київщини Музей війни проводить зустріч, присвячену подіям 24 лютого – 2 квітня 2022 р.

Тоді воїни різних підрозділів Сил оборони мужньо протистояли ворогу, який збирався взяти українську столицю "за три дні". Саме завдяки їхній незламності й звитязі м. Київ вистояло, а деокупація столичних передмість стала символом нескореності українців і показала всьому світові: ми не здамося!

На зустрічі ви дізнаєтеся історії живих та полеглих захисників Київщини: льотчиків – "Привидів Києва" Миколи Матюшенка й Олександра Оксанченка, спецпризначенців НГУ Вадима Зеленюка, Романа Собківа, Олега Грами, солдатів 10-ї ОГШБр Тараса Савчука, Артема та Романа Хвостиків і бійця ТрО Івана Патриляка.

Своїми спогадами про лютий – квітень 2022 р. поділяться, зокрема, й викладачі та курсанти Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, які стали на захист Батьківщини.

Будуть продемонстровані документальні кадри з оборони м. Київ та музейних експедицій деокупованими містами й селами одразу після відступу рашистів. Результатом цих експедицій і стала документальна виставка свідчень воєнних злочинів росіян "Україна – розп'яття".

Учасники заходу ознайомляться з артефактами, що були зібрані музейниками в місцях найбільших битв: м. Буча, Ірпінь, Гостомель, с-щах Макарів та Бородянка.

Спікери та гості заходу:

- генеральний директор Музею війни Юрій Савчук;

- доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а нині офіцер Центру дослідження воєнної історії лейтенант Іван Патриляк;

- заступник начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з морально-психологічного забезпечення полковник Олег Петровський;

- бійці Сил оборони, які брали участь у битві за Київ.

Модератор зустрічі – завідувач сектору науково-експозиційного відділу сучасної російсько-української війни Музею Богдан Гальчинський.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.