ЗСУ знищили рідкісну російську машину "судного дня"

Так звана машина "судного дня" була розроблена у СРСР і призначена для перевезення командування в умовах ядерної війни.

Про це повідомили в Telegram-каналі In Factum.

"Наш FPV проводить ураження майже унікального раритетного російського екземпляра — захищений командний автомобіль "Ладога", — йдеться у повідомленні.

Ця машина була розроблена для безпечного переміщення вищого кремлівського персоналу на випадок ядерної атаки. Зокрема, автомобіль був випробуваний у 1986 році на Чорнобильській АЕС.

"Силам оборони України вдалося знищити першу за весь період повномасштабного вторгнення рідкісну машину судного дня, призначену для перевезення командування в умовах ядерної війни "Ладога", — зауважив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

За словами Олександра Коваленка, цей автомобіль було створено в СРСР на базі танка Т-80. Розробкою високозахищеного транспортного засобу займався Кіровський завод у Ленінградській області, зокрема у 1982 році для цього було створено спеціальний конструкторський підрозділ КБ-А.

Автомобіль має герметизоване житлове відділення, протирадіаційний захист, моторно-трансмісійний і фільтровентиляційні установки, комплекс інформаційних, спеціалізованих засобів зв'язку й блок регенерації повітря у житловому відділі.

Екіпаж машини складається з двох людей, тоді як у житловому відділі можуть розміститися чотири особи. Всього було вироблено чотири високозахищених транспортних засобів "Ладога".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.