У Львові обрали переможця архітектурного конкурсу на кращий проєкт пам’ятника Коновальцю

У Львові завершився конкурс на найкращий дизайн міського простору, який включає монумент Євгену Коновальцю.

Про це повідомив мер міста Андрій Садовий.

Одноголосну перемогу серед високошанованого журі отримала пропозиція творчого колективу під керівництвом Дмитра Сорокевича.

"В центрі сучасної композиції ідея життя провідника національно-визвольного руху Євгена Коновальця. "У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у Націю". Це напис-цитата, яка буде розташована на зброярні. Зброярня власне стає ключовим елементом простору. Вона досі залишається відкритою, адже наша боротьба триває", - написав Андрій Садовий.

Для створення внутрішніх елементів буде використаний метал з уламків ворожої техніки. 

Цей простір планується, що буде на території НУ "Львівська політехніка" на перетині вулиць Коновальця і Бандери.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.