У Херсоні можуть з'явитися вулиці Бандери та Шухевича

Мешканців міста запрошують долучитися до процесу зміни об'єктів топоніміки. Перейменування проводять в рамах політики деколонізації та дерусифікації.

Про це пише Район.in.ua.

Відповідне розпорядження підписав начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.

Зокрема, пропонують перейменувати:

  •  вулиця Генерала Видригана — Богдана Бандери;
  •  вулиця Грибоєдова — Івана Багряного;
  •  вулиця Державіна — Павла Чубинського;
  •  проїзд Добролюбова — Гната Хоткевича;
  •  вулиця Достоєвського — Михайла Коцюбинського;
  •  проспект Кутузова — Симона Петлюри або Романа Шухевича;
  •  вулиця Нестерова — Левка Лук'яненка;
  •  вулиця Серафимовича — Наталії Кобринської.

Долучитися до обговорення можна за посиланням.

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.