АНОНС: "Ціна свободи: феномен українських дисидентів"

23 березня у Києві відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук на тему "Ціна свободи: феномен українських дисидентів".

Про це інформує PEN Ukraine.

Мирославу Мариновичу — в'язню сумління радянських часів, правозахисникові, громадському діячеві, раднику ректора Українського католицького університету, президенту Інституту релігії та суспільства УКУ, Почесному президентові Українського ПЕН нещодавно виповнилося 75 років.

"Наша ювілейна розмова присвячена темі прямостояння в умовах тоталітарної системи, феномену українського опору радянських часів, вирішальної ролі дисидентів у збереженні держави. Чи були вони помічені, почуті, прочитані у роки Незалежності? Як сучасна війна оприявнює ідеї, боротьбу, драму цих людей? Як війна вводить світ у "еру ясності та чітких оцінок" і як стає тестом для інституцій, церков, лідерів, правозахисних організацій?" — розповідає Мирослава Барчук, журналістка, телеведуча, віцепрезидентка Українського ПЕН.

Коли: 23 березня о 17:00

Де: простір PEN Ukraine, Київ, вул. Лук'янівська, 14а (станція метро "Контрактова площа").

Вхід за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/KbPSKCpqQf4wtGWP6

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.