Порт-Аненталь замість Южного. В Україні перейменують понад 100 населених пунктів

У Верховній Раді підтримали перейменування міста Южне в Одеській області на Порт-Аненталь.

Про це повідомили у Південному міжрегіональному відділенні Інституту національної пам'яті.

"Аненталь - це німецька колоніальна назва нинішнього селища Нові Біляри. Серед запропонованих варіантів був гідронім Аджалик, Оріяна тощо. Місцеві еліти наполягали на українізації нинішньої назви, не дивлячись на те, що місто розташоване в найпівнічнішій частині Чорного моря, географічно північніше багатьох міст Одещини, Херсонщини та Криму", - зазначили у Південному міжрегіональному відділенні Інституту національної пам'яті.

Таке рішення 20 березня ухвалив комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та регіонального розвитку та містобудування.

Загалом ухвалили рішення щодо перейменування 5 міст і 104 селищ. Зміни стосуються населених пунктів у 16 областях України. Наприклад, Червоноград отримає назву Шептицький, Синельникове – Ріднопілля, Гвардійське – Козацьке, Южне - Порт-Аненталь, Павлоград – Матвіїв,  Бровари – Броварі, Надеждівка – Шампань тощо.

З повним списком можна ознайомитися за посиланням.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.