Мінкульт вивів з реєстру 17 радянських пам'ятників на території Волинської області

Тепер їх можна демонтувати.

Про це йдеться у наказі Міністерства культури та інформаційної політики України.

Міністерство культури та інформаційної політики України видало наказ про визнання такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єктів культурної спадщини 17 пам'ятників на Волині.

Не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єктів культурної спадщини пам'ятник члену окружкому Комуністичної партії Західної України (КПЗУ) Омельяну Степанюку, пам'ятник якому стоїть у місті Рожище. 

Омельян Степанюк – один з відомих членів КПЗУ того часу, член Ковельського окружкому КПЗУ. У січні 1933 року він прибув у Рожище, щоб взяти участь у партійній конференції, однак загинув – його застрелив під час спроби затримання польський полісмен.

Оскільки пам'ятник Степанюку не підлягає внесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єктів культурної спадщини, він більше не перебуває під охороною держави й не має статусу пам'ятки. 

З усіма пам'ятниками Волинської області, які вивели з Державного реєстру нерухомих пам'яток України можна ознайомитися за посиланням.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.