Мінкульт вивів з реєстру 17 радянських пам'ятників на території Волинської області

Тепер їх можна демонтувати.

Про це йдеться у наказі Міністерства культури та інформаційної політики України.

Міністерство культури та інформаційної політики України видало наказ про визнання такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єктів культурної спадщини 17 пам'ятників на Волині.

Не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єктів культурної спадщини пам'ятник члену окружкому Комуністичної партії Західної України (КПЗУ) Омельяну Степанюку, пам'ятник якому стоїть у місті Рожище. 

Омельян Степанюк – один з відомих членів КПЗУ того часу, член Ковельського окружкому КПЗУ. У січні 1933 року він прибув у Рожище, щоб взяти участь у партійній конференції, однак загинув – його застрелив під час спроби затримання польський полісмен.

Оскільки пам'ятник Степанюку не підлягає внесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єктів культурної спадщини, він більше не перебуває під охороною держави й не має статусу пам'ятки. 

З усіма пам'ятниками Волинської області, які вивели з Державного реєстру нерухомих пам'яток України можна ознайомитися за посиланням.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.