АНОНС: Урочисте відкриття виставки "Алла Горська. Боривітер"

14 березня о 18:00 в Українському Домі у Києві відбудеться урочисте відкриття виставки "Алла Горська. Боривітер".

Про це йдеться на сайті Національного центру "Український Дім".

"Алла Горська. Боривітер" — це перша ретроспективна виставка художниці, на якій представлено понад 100 творів живопису, графіки, ескізів монументальних робіт з музейних і приватних колекцій, а також архівних матеріалів, що висвітлюють творчу й громадську діяльність мисткині-шістдесятниці та її найближчого кола.

Експозиція знайомить відвідувачів з ескізами найвідоміших мозаїчних панно, створених групою Горської у Києві та на Сході України, сценографічними рішеннями вистав Леся Танюка, портретами визначних українських діячів — Василя Стуса, Івана Світличного, Василя Симоненка, Івана Драча, Ліни Костенко та інших. Спеціально для виставки сучасні українські митці Олексій Сай і Микола Марусик створили відеосвітлову інсталяцію за мотивами знищеного 60 років тому вітража "Шевченко. Мати".

Алла Горська — українська художниця-шістдесятниця, дисидентка, громадська діячка та правозахисниця. Сповнена драматичних подій історія Алли Горської болісно перегукується із сьогоденням: за життя — заборони й демонтажі робіт, виключення зі Спілки художників, переслідування з боку КДБ, а згодом і жорстоке вбивство; тепер — знищені російськими окупантами мозаїчні панно художниці в Маріуполі. Зокрема, композиція "Боривітер", ім'я якої фігурує в назві виставки, зазнала страшних ушкоджень внаслідок обстрілів міста російськими військами.

Сьогодні весь творчий доробок Горської-монументалістки практично втрачено: більшість її робіт потрапила під окупацію ще 2014 року, на підконтрольній Україні території збереглися тільки дві мозаїки.

Організатори виставки: Національний центр "Український Дім", Арт-фундація "Дукат" у співпраці з Фондом Алли Горської і Віктора Зарецького.

Виставка триватиме до 28 квітня 2024 року.

Більше про Аллу Горську читайте у матеріалі Олеся Зарецького. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.