У Німеччині виявили втрачений портрет доньки гетьмана Скоропадського

У Німеччині виявили портрет доньки останнього українського гетьмана Павла Скоропадського Єлизавети.

Про це повідомив історик Олександр Алфьоров.

Картина вважалась втраченою в період Другої світової війни, але з'ясувалось, що весь час вона зберігалася у будинку німецької родини із містечка Оберстдорф, де до останніх своїх днів в еміграції проживала гетьманівна. 

"До Музею Гетьманства (Київ) із приголомшливою інформацією звернулася мешканка німецького містечка Оберстдорф Катерина Шалль. Виявилось, що їхній родині зберігся портрет доньки останнього гетьмана України Павла Скоропадського Єлизавети. Цей портрет вважався зниклим в буревіях ІІ Світової війни та був відомий лише за фотографією", - написав Олександр на своїй сторінці у Фейсбук.

Понад 40 років портрет був окрасою будинку німецької родини, а загадкова і невідома панна на ньому зачаровувала членів великої сімʼї та друзів. Пані Катерина не знала, хто та прекрасна жінка з полотна і вирішила почати пошук через Інтернет. Так вона вийшла на Музей Гетьманства.

"Моєму батькові було 15 років. У місцевій газеті він побачив оголошення про те, що в Оберстдорфі ліквідується якесь домогосподарство. Батько збирав марки, тому вирушив на пошуки рідкісних екземплярів – а раптом би знайшов. Але натомість побачив картину, що просто стояла за дверима. Його одразу вразили кольори та жінка, яка була на ній зображена. Батько запитав у спадкоємців, що буде з картиною. Господар відповів: "Можете забрати, інакше картина опиниться на смітнику"", – розповіла Катерина Шалль виданню Marie Claire.

Портрет гетьманівни Єлизавети був відомий серед української діаспори. Його намалювала Ольга Мордвінова і з нього було виготовлено в еміграції поштівки. Гетьманівна в українському вбранні асоціювалась з українками на чужині.

Цікаво, що про віднайдення портрету гетьманівни Єлизавети стало відомо ще у 2021 році, але широкому загалу цю інформацію представили лише зараз, коли повідомили, що картину повернуть в Україну.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.