Українська вільна академія наук передасть свій архів визвольних змагань 1917-1921 року в Україну

Українська вільна академія наук (УВАН) передасть свій архів визвольних змагань 1917-1921 року до Національного історичного музею України.

Про це повідомив український політик і дипломат Ігор Осташ.

"Навіть під час війни українські культурні цінності повертаються в Україну. Сьогодні подякував Президенту УВАН Оресту Цапу за це рішення. Він висловив бажання приїхати на офіційну передачу до Києва особисто.Шануючи нашу військову історію, переможемо у війні сучасній!", - йдеться у повідомленні.

У колекції, яку УВАН передасть до Національного історичного музею України - військові прапори, нагороди, герби, посмертна маска Симона Петлюри та інші артефакти.

Українська вільна академія наук була заснована в місті Аугсбурзі (Німеччина) у 1945 році. Сьогодні функціонує дві окремі організації–правонаступниці УВАН — УВАН у США і УВАН у Канаді.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.