АНОНС: дискусія "Добровольці у боротьбі за незалежність України – від 1914 до 2024 року"

У Києві напередодні Дня українського добровольця 12 березня відбудеться дискусія за участі істориків "Добровольці у боротьбі за незалежність України – від 1914 до 2024 року".

Про це інформує УІНП.

Напередодні Дня українського добровольця разом з істориками поговоримо про те, хто саме ставав добровольцем у різні періоди боротьби за незалежність України, та про розвиток добровольчого руху з часів Революції Гідності й після початку російсько-української війни.

Дата: 12 березня, 17:30.

Локація: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, 2-й поверх)

Програма:
17:30–18:20 – показ фільму "Легіон. Хроніка УГА 1918–1919";
18:20–19:30 – дискусія.

Про феномен добровольчого руху в Україні говоритимуть:

- Іван Стичинський – кандидат історичних наук, історик, етнолог, співробітник Українського інституту національної пам'яті;

- Аліна Понипаляк – кандидатка історичних наук, експертка Українського центру безпеки та співпраці;

- Тетяна Швидченко – кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін "Зіґмунд Фройд Університет Україна", засновниця ГО "Експертний корпус".

Модерує Юлія Пішта – волонтерка, громадська активістка, співробітниця Національного музею Революції Гідності.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Онлайн-трансляцію дискусії можна буде переглянути:

- на фейсбук-сторінках Музею Майдану та Інформаційно-виставкового центру

- на фейсбук-сторінці УІНП

- на ютуб-каналі Музею Майдану.

Організатори: Національний музей Революції Гідності, Український інститут національної пам'яті.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.