У Дніпрі з'явилися вулиці всесвітньовідомих дослідників Голодомору

На мапі міста Дніпро вшановано імена всесвітньовідомих дослідників Голодомору – Роберта Конквеста і Джеймса Мейса.

Про це пише Музей Голодомору.

Рішення  щодо перейменування 92 топонімів ухвалила Дніпровська міська рада 31 січня 2024 року. Це одне з наймасштабніших перейменувань у місті.

Так, ім'я Роберта Конквеста отримала вулиця, що дотепер називалася Академіка Кисловського. І це перший топонім в Україні на честь американського історика, автора відомої книги "Жнива скорботи: радянська колективізація і Голодомор".

Ім'ям Джеймса Мейса названо вулицю Льоні Голикова. Таким чином українські міста вже вчетверте вшанували в назвах своїх вулиць американського історика, очільника комісії Конгресу США з питань Голоду 1932–1933 рр. в Україні. У попередні роки це вже зробили Бровари, Київ та Вінниця.

З повним списком перейменованих топонімів у Дніпрі можна ознайомитися за посиланням

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.