У Дніпрі з'явилися вулиці всесвітньовідомих дослідників Голодомору

На мапі міста Дніпро вшановано імена всесвітньовідомих дослідників Голодомору – Роберта Конквеста і Джеймса Мейса.

Про це пише Музей Голодомору.

Рішення  щодо перейменування 92 топонімів ухвалила Дніпровська міська рада 31 січня 2024 року. Це одне з наймасштабніших перейменувань у місті.

Так, ім'я Роберта Конквеста отримала вулиця, що дотепер називалася Академіка Кисловського. І це перший топонім в Україні на честь американського історика, автора відомої книги "Жнива скорботи: радянська колективізація і Голодомор".

Ім'ям Джеймса Мейса названо вулицю Льоні Голикова. Таким чином українські міста вже вчетверте вшанували в назвах своїх вулиць американського історика, очільника комісії Конгресу США з питань Голоду 1932–1933 рр. в Україні. У попередні роки це вже зробили Бровари, Київ та Вінниця.

З повним списком перейменованих топонімів у Дніпрі можна ознайомитися за посиланням

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.