Помер колишній прем'єр СРСР та уроженець Донеччини Микола Рижков

У Росії помер експрем'єр СРСР, уродженець Донеччини Микола Рижков, який схвалював вторгнення росії та окупацію українських земель.

Про це заявила очільниця ради федерації рф Валентина Матвієнко, пише ua.news.

"Людина-епоха. Людина унікальної долі та державний діяч унікального масштабу. І великої душі. Виявлялося це у всьому, за що брався Микола Іванович, з чим стикався. Він завжди щиро і глибоко переживав справу, результат. За людей. За країну. Все пропускав через душу. І це не гарні слова", - написала Матвієнко.

Микола Рижков - радянський партійний діяч. Ексголова Ради міністрів СРСР, ексдепутат державної думи російської федерації. Народився 28 вересня 1929 року в селищі Диліївка Бахмутського району Донеччини. Він організовував роботу щодо ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році.

У 2004 році нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня "за визначний особистий внесок у розвиток російсько-української співпраці". Був почесним громадянином міста Торецьк на Донеччині.

Рижков підтримував введення російських військ в Україну в 2014 році. За це на нього наклали санкції, його активи заморозили і заборони в'їзд до країн ЄС. У 2022 році він підтримав спробу анексії чотирьох регіонів України як сенатор. 

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.