Прощання зі Степаном Хмарою відбудеться на Майдані Незалежності

Прощання з дисидентом Степаном Хмарою відбудеться 25 лютого на Майдані Незалежності.

Про це повідомила дружина Степана Хмари Роксолана.

"Прощання з моїм чоловіком, Героєм України, політвʼязнем, депутатом трьох скликань ВРУ, Степаном Хмарою, відбудеться в неділю, 25 лютого на Майдані Незалежності, в Консерваторії (вул.Архітектора Городоцького 1/3,11), початок о 10.00 до 12.30", - сповістила Роксолана Хмара .

Після прощання відбудеться відспівування на Аскольдовій могилі і поховання на Байковому кладовищі.

"Проведемо в останню дорогу достойну, незламну Людину, яка найбільше у своєму житті любила Україну і все життя присвятила боротьбі за її Волю", - написала Роксолана Хмара.

Український дисидент, політик та борець за незалежність Степан Хмара помер на 86 році життя.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.