У Полтаві презентували документальний фільм "Вогнехреща"

До 10-ї річниці Революції Гідності у Полтаві презентували фільм УІНП "Вогнехреща".

Про це повідомив Полтавський офіс УІНП.

"Вогнехреща" – це оповідь про події Революції Гідності, що відбувалися в Києві на вулиці Грушевського в кінці січня 2014-го року. 19 січня стало переломним моментом, тоді мирні протести проти влади переросли у збройне протистояння активістів і "Беркута".

Режисер фільму - співробітниця УІНП Тетяна Ковтунович. Ідея створення виникла під час роботи над усноісторичним проєктом УІНП "Майдан: усна історія". Фільм створено на основі спогадів людей, які були свідками та учасниками історичних подій на вулиці Грушевського у Києві.

"Цей фільм — це лише частинка спогадів, які увійшли в ширший проект "Майдан: усна історія". Український інститут національної пам'яті зібрав десь до 500 усних спогадів різних людей про ці події, і ось саме у цьому фільмі подано спогади учасників подій на вулиці Грушевського", - зазначив Олег Пустовгар, представник УІНП у Полтавській області.

Переглянути документальний фільм "Водохреща" можна за посиланням.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.