IN MEMORIAM: На війні загинув співробітник Національного заповідника "Хортиця" Максим Штатський

На фронті загинув співробітник Національного заповідника "Хортиця", запорізький науковець, дослідник історії менонітів Максим Штатський.

Про загибель чоловіка повідомила дружина Дар'я Штатська.

"12.02.2024 року ти пішов від нас. Подробиць немає та поки не буде…Ти завжди дякував мені, тепер скажу я: "Дякую за те, що ти був! Безмежно!", — йдеться в повідомленні.

Також про загибель науковця написали в Facebook Національного заповідника "Хортиця", де працював до війни Штатський.

"У нашому колективі та в наших серцях ще одна величезна діра. Безмежна шана і повага Герою на щиті. Співчуття родині та близьким", – йдеться в повідомленні заповідника.

Максим Штатський закінчив історичний факультет Запорізького національного університету у 2010 році. Працював науковим співробітником Національного заповідника "Хортиця". Займався дослідженням історії німців-менонітів.

У 2019 році очолив експедицію, під час якої у фундаменті старої комори на Верхній Хортиці вдалось знайти близько 300 фрагментів надгробків знищеного кладовища менонітів. Тоді знахідки відреставрували та відкрили Меморіал Хортицьких менонітів в 2021 році.

11 березня 2021 року Максим Штатський виявив на Верхній Хортиці фрагмент центральної тумби пам'ятника першим менонітам, які проживали на запорізьких землях. Його звели в 1889-му році, а під час Другої Світової війни загубили.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну Штатський служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді Збройних сил України. Мав позивний "Історик".

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.