Дисидент Степан Хмара потребує коштів на лікування

Допоможіть зібрати кошти на дороговартісне лікування дисидента та політв'язня Степана Хмари.

Про це повідомив історик і журналіст Вахтанг Кіпіані. 

"Один з лідерів антикомуністичного руху опору 1970-1980 рр. Степан Хмара у лікарні. Ним давно опікується Патронатна служба Азову і зокрема Тетяна Даниленко, яка повідомила - на "хімію" на найближчі кілька днів потрібно приблизно 200 000 гривень. І це не рахуючи поточних оплат за стаціонарне лікування. Прошу підтримати політв'язня-націоналіста, який віддав десятиліття свого життя за самостійну Україну", - написав Вахтанг Кіпіані.

Допомогти Степанові Хмарі можна перевівши кошти за посиланням

Степан Хмара - дисидент в період перебудови, довголітній політв'язень радянських концтаборів, народний депутат України І, II та IV скликань.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.