Архів у Івано-Франківську оцифрує періодику ЗУНР

Державний архів Івано-Франківської області розпочинає новий проєкт з оцифрування найдавніших періодичних видань, що зберігають в бібліотечних фондах архіву.

Про це пишуть Версії з посиланням на Державний архів Івано-Франківської області.

На першому етапі оцифрують періодичні видання з найдавнішого часу до 1944 року. Першими на вебсайті архіву будуть розміщені газети періоду ЗУНР ("Република", "Републиканець"), "Нова зоря", "Новий час", "Громадські вісті", "Кур'єр станіславівський", "Станіславівські вісті" та інші. Наразі розпочалась робота для підготовки та збільшення місця, щоб розмістити інформацію на сервері архіву.

Доступ буде вільний, не потрібно буде додатково реєструватися, перегляд газет буде безкоштовний та відкритий, розглядають можливість встановити мову інтерфейсу за назвою газети та її датуванням, змістом для іноземців.

Ресурс архіву на першому етапі буде розміщувати понад 100 газет та журналів в електронному форматі. Наразі вебсайт ДАІФО розпочинає розвиватися і в пріоритеті передбачено оцифрування всіх періодичних видань, що охоплюють різні аспекти місцевих, регіональних і національних новин.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.