Медведчук не буде більше адвокатом в Україні

Київський окружний адміністративний суд відмовив Віктору Медведчуку у поновленні свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Про це повідомив адвокат Роман Титикало.

"Разом із моїм колегою Ілля Костін ми зверталися торік до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київщини, аби Медведчука позбавили права займатися адвокатською діяльністю. Права на заняття адвокатською діяльністю Медведчука позбавили у травні 2023 року і Медведчук звернувся до суду, аби це оскаржити, і ось йому в задоволені позову відмовили рішенням від 09.02.2024 року", - написав Роман Титикало.

У квітні 2022 року Служба безпеки України затримала Медведчука. До цього Личаківський районний суд Львова заочно його арештував. Медведчука підозрюють у державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації. 22 вересня 2022 року відбувся масштабний обмін, у межах якого Медведчук поїхав до Росії.

У травні 2023 року Дисциплінарна комісія адвокатури Київщини позбавила Медведчука права займатися адвокатською діяльністю.

Варто зазначити, що Медведчук є доктором юридичних наук із 1997 року, має почесне звання Заслуженого юриста України. У 1980 році був адвокатом відомого українського письменника й дисидента Василя Стуса.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.